Китай розширює морську юрисдикцію на схід від Тайваню, – CNN

Китайські урядові кораблі здійснили серію безпрецедентних правоохоронних та дослідницьких маневрів у Тихому океані на значній відстані від материкової частини країни.

Як повідомляє телеканал CNN, цивільні судна Агентства морської безпеки Китаю (MSA) вперше пройшли через стратегічну протоку Баші та розпочали картографування надзвичайно чутливого морського дна на схід від Тайваню.

Міжнародні аналітики класифікують такі дії як класичну тактику "нарізки салямі", коли держава робить невеликі кроки значно нижче порогу прямого воєнного зіткнення, щоб поступово утвердити свій де-факто контроль над спірними районами. Спостерігачі зазначають, що цей шквал морських маневрів відбувся відразу після візиту президента США Дональда Трампа до Пекіна, під час якого китайський лідер Сі Цзіньпін чітко дав зрозуміти, що тайванське питання залишається найбільшою проблемою у двосторонніх відносинах.

Директор проєкту SeaLight Стенфордського університету Рей Пауелл назвав нинішній вихід Китаю за межі так званого "Першого острівного ланцюга" суттєвим проривом. За його оцінкою, Пекін намагається в односторонньому порядку створити нові факти на воді та задекларувати власну юрисдикцію над цим регіоном, називаючи води на схід від Тайваню своїми "прибережними водами".

Президент Тайваню Лай Чін-де офіційно заявив, що справжньою метою таких дій є експансія та спроба сформувати хибне враження, ніби КНР володіє суверенними правами над самокерованим островом. Колишній директор Об’єднаного розвідувального центру Тихоокеанського командування США Карл Шустер підкреслив, що використання невійськових суден MSA є довгостроковою загрозою для статус-кво, оскільки Пекін намагається утвердити себе як легітимну морську поліцію на підходах до Тайваню.

Окрім політичного тиску, картографічна місія має чітке військове значення, адже детальні дані про рельєф дна покращать здатність підводного човнів ВМС КНР оперувати у цих водах та виявляти підводні комунікаційні кабелі.

Військові експерти припускають, що наступним етапом китайської стратегії "затягування удава" може стати примусова зупинка комерційних суден або перевірка транспорту, що прямує до Тайваню. Подібні акції, особливо спрямовані проти танкерів із зрідженим природним родом (ЗПГ), стануть зловісним сигналом для Тайбея, який майже повністю залежить від імпорту енергоносіїв і може опинитися в умовах штучної паливної блокади.

Дії Китаю вже викликали різку критику у світі. Представники Державного департаменту США назвали поведінку Пекіна глибоко дестабілізуючою, а Велика Британія, Франція та Німеччина виступили з рідкісною спільною заявою своїх дипломатичних місій у Тайбеї, висловивши занепокоєння через загрозу свободі міжнародного судноплавства.

Паралельно з цим Пекін посилює присутність у Південнокитайському морі, зокрема навколо мілини Скарборо, розташованої в межах виключної економічної зони Філіппін.

Поява китайських плавучих дослідницьких споруд у лагуні мілини викликала протести в Манілі. Міністр оборони Філіппін Гілберт Теодоро висловив недовіру заявам КНР про суто науковий характер місії, нагадавши, що раніше Пекін уже перетворював аналогічні атоли на повноцінні військові бази. У відповідь на зростання загрози в "сірій зоні" посольство США в Манілі оголосило про передачу Філіппінам чотирьох морських безпілотників вартістю 13 мільйонів доларів для ефективного моніторингу та захисту суверенних вод.

Нагадаємо, Пекін розширює логістичну інфраструктуру для приймання російського палива і готує до запуску другий імпортний термінал, який спеціалізуватиметься на обробці вантажів зрідженого природного газу з підсанкційного проєкту "Арктик СПГ-2". Як повідомляє агентство Reuters із посиланням на власні джерела, чинний маршрут постачання, який раніше замикався лише на одному об'єкті, буде масштабовано до жовтня.

Нещодавно китайське державне телебачення CCTV оприлюднило відеоматеріали випробувань гіперзвукового ракетного комплексу DF-17, зафіксовані під час двох окремих навчань із проведенням бойових стрільб. У сюжеті вперше публічно продемонстрували пускову установку системи Dongfeng-17, процес її вертикального старту, а також спільні маневри кількох родів військ Народно-визвольної армії Китаю, які проходили на спеціалізованому полігоні ракетних сил у пустелі Гобі.