Батьки ненавидять цю звичку своїх дітей, але вона є ознакою геніальності

Батьки час від часу стикаються з ситуаціями, коли їхні маленькі діти намагаються їх обдурити. Від спроби виманити солодощі до спроби уникнути покарання – ці вчинки можуть викликати розчулення, але водночас і занепокоєння.

То чи нормально для маленьких дітей брехати, чи це привід для тривоги? Як пише Yourtango, психологи стверджують, що ця звичка є нормальною, корисною і свідчить про позитивне психологічне функціонування. Крім того, діти, які брешуть, насправді дуже розумні.

Згідно з дослідженнями професора прикладної психології та розвитку людини Кана Лі, діти починають брехати вже у два роки. Близько 30% дітей брешуть до двох років. До трьох років бреше приблизно половина дітей. А до чотирьох років – аж 80%.

Згідно з дослідженнями доктора Лі, у дитини є дві ключові здібності, якими вона повинна володіти, щоб брехати:

1. Вона повинна мати так звану здатність "читати думки".

Це означає, що дитина має розуміти, що її розум відокремлений від розуму іншої людини – що те, що вона знає, відрізняється від того, що знає інша людина. Іншими словами: "Я знаю, що ти не знаєш того, що знаю я".

2. Вона повинна володіти самоконтролем: здатністю контролювати свою мову, вираз обличчя та мову тіла.

В іншому разі брехня не буде переконливою. Дослідження показують, що діти, які краще вміють читати думки та володіють самоконтролем, починають брехати більш витончено з більш раннього віку. Таким чином, брехня пов’язана з деякими дуже позитивними якостями, зокрема інтелектом і креативністю.

Брехня в ранньому дитинстві також складна, тому що, як пояснює дитячий психіатр доктор Майкл Броді, "дуже маленькі діти не знають різниці між правдою та вигадкою". Від удавання, що він вогнедишний дракон, до постійного носіння корони та тверджень, що вона – принцеса, раннє дитинство – це час уяви, фантазії та досліджень.

Це – ознаки здорового розвитку в ранньому дитинстві, які додають дитинству додаткової радості. Тому для більшості маленьких дітей розрізнення правди та вигадки – справа непроста, а життя в "реальності" набагато менш захопливе.

Тож хоча більшість батьків не хоче заохочувати брехню у своїх дітей, корисно пам’ятати, що це нормальна частина психологічного розвитку дитини. І в цьому віці брехня асоціюється з низкою позитивних якостей – зокрема, з інтелектом, креативністю та індивідуальністю.

Раніше УНІАН розповідав, чому голландських дітей вважають одними з найщасливіших – секрет у одній традиції.