Кінець "золотої" страховки: економічна стійкість Росії опинилася під загрозою

Протягом більшої частини війни два ключові активи підтримували життєздатність російської економіки: нафта, що забезпечувала приплив валютної готівки, та золото, яке слугувало "рятувальним човном" на випадок санкцій.

Проте сьогодні обидва ці фактори опинилися під безпрецедентним тиском: українські безпілотники руйнують фізичну інфраструктуру нафтогазового сектору, а світові ринки поступово нівелюють роль золота як безпечного активу, пише видання Newsweek.

Стратегія України змінила фокус із символічних цілей на критичну інфраструктуру – нафтопереробні заводи, сховища палива, насосні станції та залізничні вузли. Удар по Капотнинському НПЗ у червні, що є другим за тиждень, став черговим доказом того, що навіть найбільш захищені об’єкти в російській столиці більше не є безпечними.

Руйнування потужностей: Капотнинський НПЗ забезпечує третину потреб Московського регіону. Пошкодження основної установки первинної перегонки нафти може вивести підприємство з ладу до кінця року.

Попри статус одного з найбільших світових експортерів, Росія вимушено вдається до імпорту бензину та запроваджує обмеження на експорт дизеля, щоб уникнути дефіциту на внутрішньому ринку.

На тлі атак та зниження світових цін на енергоносії (марка Urals впала до рівня трохи вище 60 доларів за барель), доходи від нафти та газу в першому кварталі 2026 року впали на 45%, що призвело до бюджетного дефіциту у 4,6 трильйона рублів.

Золото довгий час вважалося ідеальним захистом від санкцій, оскільки його фізичні запаси всередині країни неможливо "заморозити" на відміну від доларових резервів. Однак тепер цей захисний механізм вичерпується.

Золото, яке в січні досягало історичного максимуму понад 5600 доларів за унцію, впало нижче 4100 доларів – це найнижчий показник за останні сім місяців.

Вартість золотого запасу Центробанку РФ скоротилася з 403 мільярдів доларів у січні до приблизно 326 мільярдів у травні. Зменшуються не лише ціни, а й фізичні обсяги: продаж золота став необхідним інструментом для покриття бюджетних дір та формування запасу іноземної валюти, переважно в юанях.

Навіть російські домогосподарства, які активно скуповували золото як заміну валютним заощадженням, стикаються з обмеженнями. Влада РФ запровадила заборону на експорт злитків вагою понад 100 грамів, що свідчить про намагання Кремля зупинити відтік капіталу.

Аналітики зазначають, що Росія поки не вичерпала всі фінансові ресурси. Москва продовжує демонструвати адаптивність, перенаправляючи нафтові потоки до Китаю та Індії через "тіньовий флот" і залучаючи внутрішні запозичення для фінансування бюджетного дефіциту.

Однак ключова проблема полягає в тому, що обидва стовпи російської стійкості стають дедалі дорожчими в обслуговуванні та менш надійними одночасно. Якщо нафта продовжить дешевшати, а інтенсивність ударів по НПЗ зберігатиметься, Кремлю буде ставати все важче підтримувати ілюзію того, що війна є віддаленою та доступною для російського бюджету. Економіка РФ все ще функціонує, але її фундамент суттєво втратив свою міцність.

Раніше повідомлялося, що блокування месенджера Telegram на території РФ спровокувало одну з наймасштабніших хвиль громадського невдоволення проти режиму Володимира Путіна від початку повномасштабної війни в Україні. За оцінкою Михайла Коміна, аналітика програми "Демократична стійкість" у Центрі аналізу європейської політики (CEPA), обмеження роботи платформи призвели до несанкціонованих акцій протесту в різних регіонах країни, а також викликали як публічне, так і приховане обурення серед частини російської політичної верхівки.

У відповідь Кремль застосував традиційну тактику, поєднавши силовий тиск із мінімальними поступками. Організатори мітингів зазнали переслідувань, обшуків та арештів, а молодіжне об'єднання, створене на захист вільного інтернету, було ліквідовано під примусом влади.