🔥Головні «граблі» бізнес-структурування: Банківський комплаєнс; Substance (суттєва бізнес присутність); MLI Конвенція і правило ділової мети; Автоматичний обмін інформацією; DAC директива й ознаки «підозрілих агресивних» операцій; Реєстри бенефіцарнихвласників (UBO); Індивідуальні податкові висновки (Tax Ruling); Розкриття транскордонних схем податкового планування у ЄС (DAC6); Розкриття транскордонних схем податкового планування у ЄС (DAC7); Правила КІК в ЄС; Плани розширення розкриття податкових схем на криптоактивита HNWI у ЄС (DAC8); ЄС-боротьба з агресивним податковим плануванням (ATAD-1, ATAD-2); Міжнародна реформа корпоративного податку (ATAD-3); MLI і новіправила застосування УпУПО; Український варіант імплементації MLI; MLI-механізм покращення розгляду спорів за УпУПО; Автообмін фінансовою інформациєю для податковихцілей (CRS); Український варіант приєднання до CRS; Критерії обрання юрисдикції та/чи бізнес-моделі; Бізнес за кордоном без реєстрації (представництва іноземних комипаній); Принципи міжнародного податкового планування; Міжнародне оподаткування 2024; Система оподаткування податком на додану вартість (ПДВ, VAT) в Євросоюзі.
🔥ДАТА: з 05 по 06 Березня 2024 року з 09:30 до 18:00
〰️ Участь Онлайн (ZOOM) з можливістю поставити запитання в чаті.
〰️ Участь в Залі для конференції: Київ, вул. Михайлівська 1/3, Готель Козацький, 1 поверх
🔥РЕЄСТРАЦІЯ ТА УМОВИ УЧАСТІ:
〰️ Моб: +38 (098) 696-61-05 [ Viber, Telegram ]
〰️ Олександр Шевченко, координатор заходу.
〰️ РЕЄСТРАЦІЯ НА САЙТІ: https://marmaer.ua/k_course/mezhdunarodnoye-nalogovoye-planirovaniye
🔥ДОПОВІДАЧІ:
〰️ КУЗНЄЧІКОВА Олена — Адвокат, керуючий партнер LAW GUIDE. Спеціалізується на питаннях побудови холдингових структур, питаннях податкового і корпоративного планування (включаючи міжнародне), структуруванні M & A-угод і підготовці бізнесу до продажу. Питаннях залучення фінансування і збереження конфіденційності володіння активами, питаннях взаємодії з українськими і міжнародними банками, супроводі спорів з податковими та митними органами.
〰️ КРАСНОУХОВ Костянтин — Керуючий партнер консалтингової компанії “Красноухов і партнери”, сертифікований аудитор. Має більш ніж 23 роки досвіду у галузі фінансів, аудиту, обліку, оподаткування та права, з яких більше ніж 13 років як аудитор та податковий консультант, 4 роки як менеджер та старший консультант міжнародної аудиторської компанії Deloitte, 5 років як в.о. головного бухгалтера великого платника податків в Україні, 9 років як фінансовий директор української дочірньої компанії міжнародної корпорації.
🔥ПРОГРАМА ЗАХОДУ:
🔥ДЕНЬ №1
— Банківські комплаєнси, напівфіскальні функції банків.
— Substance (суттєва бізнес-присутність) – реальна та формальна економічна присутність для визначення податкового резидентства компанії, застосування УпУПО, застосування заходів боротьби з ухиленням від оподаткування
— MLI-Конвенція і правило ділової мети (перш за все, з пасивними джерелами доходу).
— Автоматичний обмін інформацією – міжнародному бізнесу доведеться зіткнутися мінімум з 5 видами автоматичного обміну
— Європейська DAC-директива й ознаки «підозрілих агресивних» операцій.
— Країни, де вимоги substance імплементовані на законодавчому рівні.
— Реальна економічна присутність (для податкових цілей): реальний офіс, працівники, рахунок в місцевому банку, належна корпоративна структура, податкове резидентство, зберігання значущою документації, наявність релевантних активів і експлуатаційних витрат.
— Європейські обмеження у використанні офшорів: чорний перелік юрисдикцій, з якими не співпрацюють; санкції, які можуть застосовуватися до компаній з країн «чорного переліку» за рекомендацією ОЕСР (Підвищена перевірка транзакцій, підвищені ставки податку на репатріацію, відмова від принципу Participation Exemption, жорсткість правил про КІК, тощо);
— Країни, що включені до сірого переліку FATF з відмивання грошей (Мальта, Румунія).
• Додаткові захисні засоби, які пропонують запровадити країнам ЄС:
• Не підлягають відшкодуванню витрати, понесені на користь компаній із зазначених юрисдикції;
• Посилюються правила контрольованої іноземної компанії (КІК), щоб обмежити штучне перенесення оподаткування до офшорів, низкьооподатковуваних компаній;
• Вводяться податки у джерела для блокування недобросовісних уникнень оподаткування або відшкодування; обмежуються звільнення доходів від участі стосовно дивідендів акціонерів.)
4,5 АМL-Директива:
• повна публічність інформації про бенефіціарів компаній і автоматизований обмін між державами ЄС;
• створення національних реєстрів публічних осіб, інформація з яких буде консолідуватися на загальноєвропейському рівні;
• обов’язковість для банків при відкритті рахунку перевіряти дані заявника по загальноєвропейській базі UBO;
• посилення контролю над операціями з контрагентами з країн з високим ризиком відмивання грошей.
• включення до переліку регульованих організацій «провайдерів електронних гаманців» і «платформи обміну віртуальних валют.
• створення централізованих реєстрів (країни ЄС) власників (і ЮО і ФО без винятків) поточних і ощадних рахунків, а також банківських сейфів
• інформація про володіння нерухомістю будь-яким фізичним або юридичною особою буде централізовано доступна державним органам ЄС.
— AML-6 встановлює мінімальні правила кримінальної відповідальності за відмивання грошей, зокрема, шляхом:
• гармонізації визначення відмивання грошей і основних правопорушень (22 типу).
• накладення мінімальних санкцій (від 5 років) і поширення кримінальної відповідальності на юридичні особи.
— Корпоративна прозорість й реєстри бенефіціарних власників (UBO) в ЄС: держави, які ввели реєстри в дію або прийняли законодавство, держави, котрі не мають законодавства, реєстри країн, які не є членами ЄС, санкції.
— РЕЄСТРИ UBO/PSC. Обсяг розкриття (ПІП, дата народження, національність, країна резидентства, характер і розмір участі). Компетентні органи, які матимуть доступ до даниих.
— Заходи щодо протидії агресивному податковому плануванню:
• посередники (консультанти, аудитори, банкіри, брокери, трастові керуючі, адміністратори компаній) в ЄС, які розробляють або сприяють потенційно агресивним схемам планування і шкідливим податковим практикам, зобов’язані будуть повідомляти про них в податкові органи;
• встановлюються «характерні ознаки» для визначення типів схем, за якими повинні бути представлені звіти в податкові органи;
• держави-члени ЄС повинні будуть автоматично (в рамках процедур CRS) щоквартально обмінюватися інформацією;
— Hallmarks – типові ознаки механізмів агресивного податкового планування, які потенційно вказують на ухилення від сплати податків або зловживання корпоративним податком.
— Зобов’язання вашої європейської компанії про самостійне звітування при транскордонних правочинах: про схеми, які потрапляють під конкретну ознаку ТЦУ, необхідно буде повідомляти, навіть якщо вони не відповідають критеріям «основна вигода».
— Інформація, яка підлягає розкриттю у відношенні транскордонних (і внутрішньодержавних) транзакцій/схем.
— В якому випадку консультант/посередник зобов’язаний подати звіт про заплановану схему до податкових органів (транскордонна операція, тест головної переваги)?
— В якому випадку сам платник податків зобов’язаний подати звіт про заплановану схему до податкових органів (схема зачіпає ЄС, резидент ЄС, наявні ознаки, посередник)?
— За якими ознаками схеми податкового планування можуть визнаватись агресивними? Імплементація в законодавство країн ЄС, зобов’язання та дедлайн щодо першого звітування, перший регулярний обмін між країнами ЄС.
— Перелік заходів ATAD-1 та ATAD-2.
— Оподаткування КІК (- оподаткування пасивних доходів, оподаткування компаній без суттєвих функцій й ризиків
— Обмеження по відрахуванню відсотків (відсотків, розмір виплачених компанією з ЄС відсотків, які можна віднести на витрати, обмежений (≤ 25/ 30% EBITDA).
— Оподаткування активів при їх переміщенні (Необхідно сплатити податок в юрисдикції податкового резидентства платіж може бути розстрочено на 5 років (при певних умовах) з можливою сплатою відсотків).
— Запобігання гібридним невідповідностям (подвійне НЕоподаткування) – Платіж не обкладається податком в жодній з юрисдикцій, що не припустимо (За правилом гібридних інструментів податок в одній з країн (1 або 2) повинен бути сплачений).
— Загальне правило щодо протидії ухиленню від сплати податків GAAR (Якщо жодне із зазначених спеціальних правил (SAAR) не може бути застосовано до структури податкові органи юрисдикцій ЄС мають право блокувати транзакції, метою яких є ухилення від оподаткування.)
— План Pillar 1 (перегляд правил взаємозв’язку і розподілу прибутку): міжнародні корпорації, консолідована виручка яких перевищує певний поріг (оборот > €20 млрд), сплачують податок на прибуток у тих країнах, де у них є істотна клієнтська база, навіть за відсутності традиційної «фізичної» присутності.
— План Pillar 2 (нові глобальні правила мінімального оподаткування для МГК із сукупним оборотом >€750 млн) – якщо ефективна ставка податку в окремих юрисдикціях, в яких представлена МГК, менше глобального мінімального податку (15%), то виникне додатковий податок, що компенсує цю різницю.
— Subject to tax rule (STTR) – правило стосується податку на доходи у джерела щодо окремих внутрішньогрупових платежів (відсотки, роялті, платежі за оренду рухомого майна, винагороду за внутрішньогрупові послуги тощо). Якщо в країні резидентства отримувача скоригована номінальна ставка податку нижча за глобальну мінімальну (7,5-9% за додатковим погодженням), то в країні джерела виплати буде стягуватися додатковий податок, що компенсує цю різницю.
— Заплановані зміни:
• Реалізація рішень щодо реформування міжнародної системи корпоративного оподаткування через Pillars 1/Pillars 2.
• Законодавча пропозиція опублікування ефективних податкових ставок (ETR) великих корпорацій за методологію з Pillars 2.
• Законодавча пропозиція щодо створення резерву на зменшення зсуву позикового капіталу (DEBRA)
• Прийняття рішень щодо внутрішнього регулювання збитків.
• Пропозиція нової основи для оподаткування прибутку для підприємств у Європі, що створить загальні правила для груп компанії, що працюють в ЄС
• Законодавча пропозиція щодо встановлення нейтралізації неправомірного використання підставних осіб для податкових цілей (АТАD-3).
— З метою уникнення агресивних можливостей податкового планування вимагатиме від компаній повідомляти податковій адміністрації необхідну інформацію для оцінки наявності substance
— Заходи, які можуть вживати за відсутності substance
— Плани введення єдиного мінімального глобального податку ТНК.
• Відповідно до Pillar 1 транснаціональні корпорації зобов’язані платити податки в країнах, де вони продають.
• США виступили за міжнародну базову ставку мінімального глобального податку на рівні НЕ НИЖЧЕ 15%
• В рамках Pillar 2 G7 підтримали американську ініціативу і затвердила 15% глобальний мінімальний корпоративний
• Податок, який діє для всіх країн, створюючи “рівні правила гри і придушуючи заходи щодо ухилення від сплати податків”.
• Ірландія і Кіпр вже виступили проти цього заходу
• Міністри фінансів G20 вивчають питання про введення мінімального глобального податку на прибуток корпорацій на тлі зростаючого міжнародного консенсусу по боротьбі із запобіганням епідемії після пандемії.
— Прогнози щодо реалізації глобального податку ТНК (реалізація мінімум 2-3 роки, може торкнутися всього середнього бізнесу через 5 р., специфіка щодо ефективної ставки).
— Master-file
• Інформація про глобальні операції і підходи групи до трансфертного ціноутворення (організаційна структура, опис бізнесу, опис нематеріальних активів, опис внутрішньогрупових фінансових взаємин;
• Немає встановленої форми, тільки загальні рекомендації до наявності інформації.
• Вимоги до документа можуть розроблятися і встановлюватися на локальному рівні.
— Country-by-country report
• Певний перелік фінансових і інших показників в розрізі юрисдикцій, включаючи: виручку, прибуток, податок на прибуток, кількість співробітників, статутний капітал, вартість матеріальних активів, вид діяльності (виробник, торговельна компанія).
• В рамках BEPS розроблена спеціальна форма.
• Консолідований оборот групи компаній повинен перевищувати 750 млн. Євро.
— MLI-тести та наскрізне застосування конвенцій 9 Якщо вибрані країнами механізми сходяться, то дія MLI буде поширюватися на УпУПО між такими країнами.)
— 2 основні підходи щодо запобігання недобросовісному використанню УпУПО в MLI:
• тест основної діяльності («Principal Purpose Test» – PPT) (якщо буде доведено, що отримання вигоди щодо доходу було однією з основних цілей домовленостей, пільги по УпУПО не будуть надані)
• обмеження переваг («Simplified Limitation on Benefits Provision» – S-LOB)
— Вигоди за УпУПО можуть отримати тільки «кваліфіковані (уповноважені) особи», що пройшли LOB-rule тест.
• фізична особа, держава, місцеві органи влади, політичні інститути, пенсійний фонд, страхова компанія, публічна компанія
• некомерційна організація (благодійна, релігійна та ін.)
• особа, більше 50% капіталу якого протягом більше 6 міс контролюють особи, зазначені вище, які є резидентами Договірної держави.
• особа, більше 75% капіталу якого контролюється особами, які мають як мінімум такі ж пільги
• особа, що не більше 50% від валового доходу сплачує резиденту третьої держави і такі виплати включаються до складу його витрат
— За якими критеріями визначається податкове резидентство компанії?
— MLI-механізм покращення розгляду спорів за УпУПО (Платник податків має право звернутися до компетентного органу будь-якої держави-учасниці двосторонньої угоди для проведення процедури взаємного узгодження.)
а. Коли Україна приєднується до автоматичного обміну банківською інформацією за стандартом CRS та як він буде відбуватись?
— Юрисдикції, що застосовують стандарт CRS;
— CRS: як це працює? Алгоритм дій щодо обміну фінансовою інформацією.
— Перелік інформації, що розкривається в межах CRS;
— План щодо імплементації CRS (стадії ухвалення рішень, етапи обміну інформацією). CRS плани Мінфіну на 2024 р. (міжвідомча угода, підзаконні НПА)
б. Пропоновані зміни в ПКУ:
— вимога для фінансових агентів застосовувати правила CRS, включаючи коментарі до нього, під час здійснення належної комплексної перевірки (фінансових рахунків;
— вимоги щодо мінімального строку зберігання документів, що підтверджують виконання фінансовими агентами вимог CRS (щонайменше 5 років);
— перехідні правила для застосування CRS;
— диференційована система фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів, що передбачає відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення;
— введення Податкового кодексу України визначення терміна «партнерство»;
— уточнення правила надання інформації на запит контролюючих органів банками та іншими суб’єктами для виконання зобов’язань ДПС відповідно до міжнародних конвенцій;
— зобов’язання резидентів України, які на договірних умовах надають послуги щодо управління та адміністрування іноземними трастами, інформувати органи ДПС про укладення відповідних договорів, зберігати на території України та надавати на запит ДПС документи про структуру власності, КБВ, первинні документи та окрему фінансову звітність щодо діяльності іноземних трастів;
— введення для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні та для нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність, що створює постійне представництво, зобов’язання розкривати ДПС інформацію про структуру власності та КБВ.
в. Незадоволення ОЕСР схемами резидентства (країни високого ризику, рекомендації для фінансових установ щодо перевірки клієнтів (резидентська адреса, перебування останні 90 днів, податкова декларація).
б. До чого може привести подання банку помилкової чи недостовірно інформації про резидентський статус банківського клієнта?
— За якими критеріями доцільно обирати бізнес-модель чи юрисдикцію для операційної (active legal entity) чи інвестиційної (passive legal entity) діяльності.
— Операційна діяльність: Банківський комплаєнс, Критерії з DAC6, Норми ТЦУ й правила валютного контролю.
— Пасивні джерела доходу: Банківський комплаєнс, Суттєва присутність (substance), Комерційна мета створення, Критерії з DAC6, Норми тцу й правила валютного контролю.
🔥ДЕНЬ №2
1.1 Іноземна юридична особа-резидент та постійне представництво
— Ситуації, що потребують уваги: продаж продуктів за кордоном, офіс або представник (маркетинг, продажі) за кордоном, фахівці за кордоном (віддалено чи в офісі замовника), сервер за кордоном.
1.2. За яких умов необхідно реєструватися за кордоном
— Різниця у податкових підходах між країнами (Модельна конвенція ОЕСР, двосторонні угоди)
— Стаття 7 конвенції ОЕСР: принцип уникнення подвійного оподаткування
— Розподіл прибутку між країнами ОЕСР: правило ТЦУ, необхідність реєстрації постійного представництва
— Податкові наслідки реєстрації Постійного представництва (застосування локальних ставок, реєстрація ПДВ, сплата податків за працівників).
— ПП в Україні: визначення та критерії.
— Постійне представництво через місце діяльності: офіс чи коворкінг за кордоном, робота працівників дистанційно з-за кордону.
1.3. Кейс: Сервер компанії в іншій країні та Конвенція: сервер має бути постійним (більше 183 днів), має бути у повному розпорядженні, через сервер має здійснюватися господарська діяльність
1.4 Кейс: Постійне представництво через надання послуг: консультанти, виділені команди, ФОП-незалежні фахівці
— Кейс: Комерційне представництво в Україні: місцевий продажник/офіс з продаж, офіс маркетингової діяльності
1.5 Кейс: Директор як постійне представництво: ознаки ПП (ведення переговорів, укладення договорів,надання обов’язкових вказівок), компанія в деяких випадках може мати директора-нерезидента, за законодавством певних країн резидентство компанії визначається за місцезнаходженням органу управління.
1.6. Кейс: Реєстрація компанії без фізичної присутності в країні (Естонія): директор-нерезидент без ПМЖ, єдиний засновник/директор постійно мешкає в Україні як ознака ПП, якщо в Естонії не виконуються інші суттєві бізнес-функції. Ставки податків
1.7. Податкові спори та ризики стосовно постійного представництва: обмежена практика застосування ПКУ та судова практика,
1.8. Податкова резидентність ЮО через місце управління. Місце управління в Україні за ПКУ. Редоміциляція.
1.9. Стратегія безризикового ведення бізнесу за кордоном (уникнення критеріїв ПП, філії, локальні компанії для певного типу послуг, структурування групи)
2.1. Принципи безпечного податкового планування
— Цілі відкриття компанії за кордоном: бізнес-цілі та податкові цілі ( мінімізація оподаткування компанії, фізичних осіб-власників, близькість до клієнта, спрощення ведення бізнесу)
— Оподаткування прибутку в міжнародних операціях: схеми руху капіталу, ефективні ставки
— Боротьба з ухиленням від оподаткування: податки, правила ТЦУ, обмеження операцій з офшорами, GAAR та тест основної мети, Оподаткування нерозподіленого прибутку КІК.
2.2. Типова податкова структура міжнародної корпорації: холдинг, ІР box, фінансовий центр, R&D центр, центр продаж,
2.3. Мінімізація податку на прибуток для комерційних одиниць
— Кейс: повнофункціональна компанія: ставки податку та виручка/прибуток, засоби мінімізації оподаткування (заниження виручки, виведення на ФОПів, вивід на іноземні компанії)
— Спрощені системи оподаткування (ефективні ставки та ліміти)
— Кейс: центр доходів та виробничий центр (ціна в операціях між ними за правилами ТЦУ, можливість обрання місця сплати), засоби мінімізації оподаткування
— Принципи та правила ТЦУ (трасфертна ціна, коригування прибутку, підтвердження та метод визначення ціни).
— Вплив функцій компаній на вибір країни оподаткування (баланс додаткових функцій, баланс активів, нюанси прибутків компаній, що мають менше функцій).
— Кейс: ТЦУ планування та вибір юрисдикції для прибутку.
— Ставки оподаткування для комерційних доходів
2.4. Мінімізація оподаткування холдингової структури (використання офшору та вибір юрисдикції з певним звільненням від оподаткування).
— Звільнення від оподаткування інвестиційних доходів (рarticipation exemption, доходи від участі в капіталі, інші доходи від приросту капіталу)
— Податки на репатріацію дивідендів у джерела виплати (правила, країни-винятки, тест ділової мети, конструктивні дивіденди)
— Ставки оподаткування прибутків від інвестицій;
2.5. Мінімізація податку на прибуток для центрів фінансування та IP-box
— Внутрішньогрупове фінансування / центри фінансування (позики як поширений спосіб, розмір процентів, правило тонкої капіталізації)
— Правило тонкої капіталізації та інші обмеження (фінрезультати за фінзвітністю, EBITDA, коефіцієнт покриття відсотків, «тонка» капіталізація, правило ділової мети)
— Оподаткування відсотків (місце оподаткування, оподаткування відсотків у джерела виплати та країни-винятки, тест ділової мети та конструктивні дивіденди)
— Форми фінансування в Україні(безповоротна допомога всередині групи, безпроцентна допомога всередині групи)
— Роялті / центри управління інтелектуальною власністю (реєстрація прав володіння ІВ та/або факт отримання таких прав, договір користування ІВ з правом збирати роялті)
— Оподаткування роялті: загальні правила та обмеження (загальні правила ТЦУ, оподатковуються у отримувача за локальною ставкою (крім IP-box), оподаткування роялті у джерела виплати, країни, що не оподатковують відсотки у джерела виплати, правило бенефіціарного власника, тест ділової мети та конструктивні дивіденди). Оподаткування роялті та відсотків між компаніями в ЄС.
— ІP-BOX: пільги в оподаткуванні прибутку R&D-центрів (перелік по країнах та видах ІР прав)
— IT-BOX: пільги в оподаткуванні для ІТ-компаній (форми податкових пільг, нюанси окремих юридсдикцій)
2.6. Мінімізація оподаткування доходу власників-фізосіб (дивіденди, зростання вартості, продаж інвестицій, спадкування)
— Зниження податків через зміну податкової резидентності (ставки податку в країнах, збереження іноземної податкової резидентності для українців)
2.7. Оподаткування контрольованих іноземних компаній. Економічний сабстенс.
• Приріст капіталу без виплати дивідендів оподатковується 18+1,5%
• КІК не оподатковується (бенефіціар перестає бути податковим резидентом, більше 50% частки володіння КІК належіть бенефіціарам-нерезидентам, бенефіціар володіє менше 25% (10% з 2024) компанії та не здійснює фактичного контролю)
• Дохід всіх КІК менше €2m
• КІК знаходиться в юрисдикції, з якою є угода про уникнення подвійного оподаткування та фактично сплачує податок на прибуток за ставкою не менше 13%:
• КІК знаходиться в юрисдикції, з якою є угода про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та КІК має частку «пасивних» доходів менше 50 відсотків загальної суми своїх доходів із всіх джерел (тонкощі з пасивними доходами)
• Бенефіціар-фізична особа здійснює контроль над КІК опосередковано через юридичну особу-резидента України
• Власник – інститути спільного інвестування. Трасти та фонди
• Акції КІК котируються на біржі
• КІК має частку доходу від реалізації товарів/послуг більше 50%
• Бенефіціар позбувається частки у «КІК» протягом звітного року
• Бенефіціар перестає бути податковим резидентом України за цей рік
• «КІК» реєструється податковим резидентом України на кінець року ПРИБУТОК КІК не підлягає оподаткуванню в україні, якщо: (4) 5
— Декларування КІК (строк для декларування, перше повідолмення, відповідальність)
2.8. Додаткові переваги (недоліки) Кіпру для холдингу (Податкова пільга на умовний відсоток на капітал, корпоративно-інвестиційне законодавство, Податкові пільги з ПДФО, Наявність IP/IT-box)
3.1. Система оподаткування (дворівневе законодавство, tax-free зони, спірні території)
3.2. Суб’єкт та об’єкт оподаткування в Україні та ЄС (об’єкт – постачання послуг, постачання (імпорт) товарів)
3.3 ПДВ на постачання товарів (ставка при різних місцях поставки та схемах руху товару)
3.4. ПДВ на B2B постачання товарів (визначення місця постачання, ставки та звільнення, визначення платника). Податковий номер контрагента та інвойси, документальне та митне оформлення, податок при імпорті з інших країн ЄС сплачується самостійно, щомісячна звітність про оподатковувані операції в межах ЄС.
3.5. ПДВ на міжнародну електронну комерцію (ТОВАРИ) в ЄС (сплата ПДВ залежно від ліміту, єдине вікно, реєстрація платниками імпортного ПДВ у країні доставки, спрощена сплата імпортного ПДВ)
3.6. ПДВ на постачання послуг (загальні положення)
— ПДВ на постачання послуг Україна (ставки залежно від резидентності та виду послуг)
— ПДВ НА B2B/B2N постачання послуг в ЄС (ставки залежно від місця поставки та покупця). Місце поставки для B2B/B2N.
— ПДВ на B2C постачання послуг ЄС (ставки залежно від місця поставки та покупця). Місце поставки для B2С. Місце поставки для ТКЕ (TBE)-послуг
3.7. Місце поставки послуг
– Місце поставки для «окремих послуг» (Перевезення, кейтеринг, культурна діяльність, послуги пов’язані з нерухомістю, банківські, електронні, рекламні, професійні послуги, надання персоналу, зв’язок, оренда рухомого майна, траспортно-експедиторські)
3.8. Правило «місця фактичного використання/споживання» (телерадіомовлення, телекомунікації, електронні послуги)
3.9. ПДВ на постачання електронних послуг
— Податок на Google в Україні (року усі міжнародні інтернет-гіганти, що не мають представництва в Україні, мають сплачувати ПДВ у розмірі 20% у державний бюджет.)
— Ставки ПДВ на електронні послуги в інших країнах.
— Електронні цифрові послуги в Україні: визначення за ПКУ (постачання електронних примірників / надання доступу, хмарні послуги, дистанційне обслуговування, дистанційне навчання, надання рекламних послуг у мережі). Послуги, які не є електронними. Суб’єкти та об’єкт оподаткування, звільнення від оподаткування.
— Електронні послуги в ЄС (постачання сайтів, веб-хостинг, дистанційне обслуговування програм, постачання ПЗ, постачання зображень, надання доступу до баз даних, тощо
— Місце поставки електронних послуг в ЄС та Україні. Місце поставки послуг в Україні – критерій засобу встановлення зв’язку (номер, місцезнаходження пристроїв, ІР адреса), додаткова інформація (банківські реквізити)
— Місце постачання ТВЕ послуг в ЄС (місце встановлення зв’язку, фіксованої мережі, адреса, куди надіслано картку доступу, місцезнаходження пристрою). Правило місця фактичного споживання/використання
— ПДВ з нерезидентів в ЄС (для всіх B2С послуг з «місцем поставки» в ЄС): відображення суми клієнту, сплата та декларування
— Надаєте електронні послуги: що робити, послідовність дій
3.10 Система ставок ПДВ
— Cтавки ПДВ в ЄС (звичайна ставка, спеціальні ставки та обмежені звільнення)
— Послуги (концептуально) звільнені від оподаткування.
— Знижені ставки (на вибір країни)
3.11. Податковий Кредит
— В чому різниця між «0%», «ЗВІЛЬНЕНО» ТА «НЕ ОБ’ЄКТ» в ЄС 9 НЕ відшкодовується вхідний ПДВ, що НЕ відноситься до оподатковуваних операцій, У разі часткового відношення до оподатковуваних операцій, вхідний ПДВ вираховується)
— «ЗВІЛЬНЕНІ», що прирівнюються до оподатковуваних =0% (Intracommunity, експорт та схожі).
3.12. Реєстраційний ліміт в ЄС (розмір ліміту для резидента та нерезидента, наслідки перевищення ліміту).
3.13. Адміністрування (податкові номери та інвойси, збереження документації до 10 рокі, щомісячні декларації для продажу всередині ЄС, OSS – сплата податку у день подачі декларації).
3.14 Відповідальність (основні види штрафів/відповідальності на прикладі Естонії, Польщі, Німеччини).
🔥РЕЄСТРАЦІЯ ТА УМОВИ УЧАСТІ:
〰️ Моб: +38 (098) 696-61-05 [ Viber, Telegram ]
〰️ Олександр Шевченко, координатор заходу.
🔥ВАРТІСТЬ УЧАСТІ:
〰️ Участь Онлайн (ZOOM) з можливістю ставити питання в чаті: 5150 грн.
〰️ Участь в Залі для конференції: 5250 грн.
〰️ Участь в Залі для конференції: Київ, вул. Михайлівська 1/3, Готель Козацький, 1 поверх
〰️ У вартість включено: чат з доповідачем, відповіді на питання, презентації та матеріали, доступ до відеозапису, обід, кава та випічка, сертифікат.
🔥ЗНИЖКИ:
〰️ 2 учасники - 5%, 3 і більше учасників - 10%.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.
