Митник відшкодує 500 тис. грн. за недбалість під час здійснення митного оформлення транспортного засобу (Волинський апеляційний суд №159/2729/22 від 21 вересня 2023 р.)

Фабула судового акта: ухвалою районного суду митника було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 367 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Схема на якій викрито митника, як світ проста він оформив автомобіль марки BMW X5», 2010 року випуску, як кузов до моторних транспортних засобів. Сума збитків, завданих державі становила 507 316,13 грн.

Після звільнення від кримінальної відповідальності за строками давності прокурор звернувся до районного суду з позовом в інтересах Державної митної служби України про відшкодування вищезазначеної суми.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 531/2332/14-к зазначив, що у разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду, з урахуванням того, що провадження щодо обвинуваченого закрито на нереабілітуючих підставах потерпіла сторона має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.

Держава за результатами розгляду справи отримала належні їй грошові кошти, суспільство хоч не яку видиму справедливість, а митник - хоч часткову, але відповідальність за свої протиправні дії.

Аналізуйте судовий акт: Хто є цивільним позивачем у кримінальних справах за фактом незаконних рубок в захисних лісосмугах автомобільних доріг ? (ККС ВС у справі № 683/1012/23 від 23 січня 2025 р.)

Чи є Державна екологічна інспекція України правоохоронним органом? (ККС ВС у справі № 161/4804/21 від 07 квітня 2026 р.)

Риболовля сітками обійдеться у майже 58 тисяч гривень: суд виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, а заразом вирішив стягнути завдану шкоду внаслідок незаконного добуванням водних біоресурсів (Овідіопольський районний суд Одеської області у справі № 509/3056/25 від 19.08.2025 року)

Справа № 159/2729/22 Головуючий у 1 інстанції: Шишилін О. Г. Провадження № 22-ц/802/758/23 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

секретар с/з Трикош Н. І.,

з участю:

представника позивача Наумчик Р. П.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2 ,

прокурора Коломий О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної митної служби України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної митної служби України, Волинської митниці звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди у розмірі 507 316,13 грн, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2022 року у справі № 159/481/18 обвинувачену ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 367 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42016030000000106 від 30 травня 2016 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені нею кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, закрито у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Прокурор також зазначав, що 10 листопада 2015 року відповідачка ОСОБА_1 , яка на той час виконувала посадові обов?язки головного державного інспектора митного поста «Ковель», допустила службову недбалість при здійсненні митного оформлення транспортного засобу марки «BMW Х5» 2010 року випуску, який перевозився на тентованому причепі вантажного автомобіля, не зазначивши в акті митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 10 листопада 2015 року інформацію про фактичне ввезення на територію України легкового автомобіля марки «БМВ Х5» 2010 року випуску, який мав би класифікуватися за кодом УКТЗУД 8703, а не за кодом УКТЗЕД 8707.

Прокурор вважає, що внаслідок такої службової недбалості відповідачки ОСОБА_1 до державного бюджету не були сплачені митні платежі у розмірі 507 316,13 грн з врахуванням того, що на підставі складеного ОСОБА_1 акту митного огляду транспортного засобу до бюджету були сплачені митні платежі у розмірі 143 703,17 грн.

Згідно з актом службового розслідування від 22 вересня 2016 року, проведеного дисциплінарною комісією по проведенню службового розслідування, під час проведення митного оформлення товару «легковий автомобіль марки «BMW X5» кузов НОМЕР_1 рік випуску 2010» за кодом УКТЗЕД 8703339010 під виглядом іншого товару «повністю укомплектований кузов НОМЕР_1 для легкового автомобіля «BMW X5» (МД 205060000/2015/008060 від 10.11.2015) 10 листопада 2015 на митному посту «Ковель» головний держаний інспектор Микитюк І. В. порушила присягу державного службовця.

Посилаючись на зазначені обставини, заступник керівника Волинської обласної прокуратури просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 в дохід держави в особі Державної митної служби України, Волинської митниці шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 507316,13 грн.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2023 року у цій справі позов задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в особі Державної митної служби України 507 316,13 грн на відшкодування шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати у розмірі 5073,16 грн судового збору.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Волинської обласної прокуратури просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили скаргу задовольнити, представник позивача ОСОБА_3 , прокурор Коломий О. О. апеляційну скаргу заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги заступника керівника прокурора Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної митної служби України, суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок службової недбалості при здійсненні митного оформлення транспортного засобу відповідачкою ОСОБА_1 державі була заподіяна шкода у розмірі 507306,13 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За матеріалами справи судом встановлено, що ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 лютого 2022 року у справі № 159/481/18 ОСОБА_1 була звільнила від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 367 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42016030000000106 від 30 травня 2016 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені нею кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, закрито у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Позовна заява прокурора в інтересах держави в особі Волинської митниці ДФС до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої порушенням вимог митного законодавства, залишена без розгляду.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є особою, на яку покладено посадові обов`язки здійснювати митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. 10 листопада 2015 року ОСОБА_1 , виконуючи посадові обов?язки головного державного інспектора митного поста «Ковель» Волинської митниці ДФС, в денну зміну на вказаному митному посту у місті Ковелі на вул. Володимирській, 150, отримала від начальника митного поста «Ковель» Волинської митниці ДФС пакет документів із попередньою митною декларацією на товар - транспортний засіб марки «ВМW Х5» кузов НОМЕР_1 2010 року випуску для здійснення митних формальностей щодо автомобіля. При цьому ОСОБА_1 допустила службову недбалість при здійсненні митного оформлення товару - транспортного засобу марки «ВМW Х5» кузов НОМЕР_1 2010 року випуску, який перевозився на тентованому причепі вантажного автомобіля НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , зазначивши у акті митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 2050600000/2015/008060 від 10 листопада 2015 року інформацію про фактичне ввезення на територію України легкового автомобіля марки «BMW X5» номер кузова НОМЕР_1 2010 року випуску, який мав би класифікуватись за кодом УКТЗЕД 8703, а не за кодом УКТЗЕД 8707. На підставі складеного ОСОБА_1 акту митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 2050600000/2015/008060 від 10 листопада 2015 року, в якому було вказано недостовірну інформацію щодо відповідності товару заявленому у товаро - супровідних документах, проведено митні формальності за митною декларацією № 2050000/2015/008342, тобто було здійснено розмитнення товару «повністю укомплектований кузов НОМЕР_1 для легкового автомобіля BMW X5» за кодом УКТЗЕД 8707. Відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор», за товар «повністю укомплектований кузов НОМЕР_1 для легкового автомобіля «BMW X5» до бюджету сплачено митні платежі на загальну суму 143 703,17 грн (т. 1 а. с. 25-30).

Згідно з висновком судової економічної експертизи від 02 серпня 2017 року, проведеної ТзОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз», сума недоборів митних платежів для автомобіля марки «BMW X5» кузов НОМЕР_1 підтверджується на загальну суму 507 316,13 грн, в тому числі у розрізі митних платежів складає: мито - у розмірі 31 571,62 грн, додаткове мито - у розмірі 15 785,81 грн, акцизний податок - у розмірі 322786,65 грн, податок на додану вартість - у розмірі 137 172,05 грн (т. 1 а. с. 31-44).

Крім того судом встановлено, що дисциплінарною комісією було проведено службове розслідування і 22 вересня 2016 року складено акт службового розслідування, з якого убачається, що ОСОБА_1 порушила вимоги статей 337, 338 Митного Кодексу України і вказані порушення при завершенні митного оформлення товару «легковий автомобіль марки BMW X5 кузов НОМЕР_1 рік випуску 2010» за кодом УКТЗЕД 8703339010 під виглядом іншого товару «повністю укомплектований кузов НОМЕР_1 для легкового автомобіля BMW X5» (МД 205060000/2015/008060 від 10.11.2015) призвели до недоборів митних платежів у розмірі 222 278,83 грн та не запровадження справи про порушення митних правил (т. 1, а. с. 45-98).

Закриваючи кримінальнепровадження відносно ОСОБА_1 у зв?язкуіз закінченнямстроків давності,суд вухвалі прозакриття провадженнявід 21лютого 2022року встановив,що своєюслужбовою недбалістюМикитюк І.В.спричинила охоронюваним законом державним інтересам тяжкі наслідки у виді ненадходження до бюджету податкових зборів та обов`язкових платежів під час митного оформлення згаданого транспортного засобу, які складаються із: мита у розмірі 31 571,62 грн, додаткового мита у розмірі 15 785,81 грн, акцизного податку у розмірі 322 786,65 грн, податку на додану вартість у розмірі 137172,05 грн, а всього на загальну суму 507 316,13 грн, що у 250 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження набрала законної сили 04 березня 2022 року.

У пункті 2 своєї постанови від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності» Пленум Верховного Суду України роз?яснив, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

Отже, сам факт звільнення особи судом від кримінальної відповідальності свідчить про наявність в її діях складу злочину та винуватість особи у його вчиненні.

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 398/571/15-ц зробив висновок про те, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, в контексті розглядуваного правового інституту, не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинуватою у вчиненні злочину. У такому випадку Кримінальний Кодекс України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 531/2332/14-к зазначив, що у разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду, з урахуванням того, що провадження щодо обвинуваченого закрито на нереабілітуючих підставах потерпіла сторона має право вирішити питання про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3.

Верховний Суд України у своїй постанові від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14 зазначив, що аналіз норм Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що внаслідок службової недбалості ОСОБА_1 державі була заподіяна шкода у зв?язку з ненадходженням до державного бюджету податкових зборів та обов`язкових платежів під час митного оформлення транспортного засобу на загальну суму 507 316,13 грн.

Відповідно дочастин 1,2 статті 1166 ЦК Українимайнова шкода,завдана неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю особистимнемайновим правамфізичної абоюридичної особи,а такожшкода,завдана майнуфізичної абоюридичної особи,відшкодовується вповному обсязіособою,яка їїзавдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 6 статті 81 ЦПК України).

Проте всупереч зазначених норм закону ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на спростування своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду щодо визначення розміру заподіяної державі шкоди у розмірі 507 316,13 грн.

Будь-яких доказів на спростування зазначених висновків суду сторона відповідача суду не надала.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду і не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 367 368 374 375 381 382 383 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 травня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді