2.6. СТРУКТУРА КРИМІНАЛЬНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ НОРМИ

Структура кримінальної процесуальної норми не завжди очевидна. Але, як і норми інших галузей права, вона складається з таких елементів – гіпотези, диспозиції та санкції.

Гіпотеза та диспозиція кримінальних процесуальних норм чітко виражені у відповідних статтях КПК України (наприклад, в ч. 2 ст. 46 КПК України передбачено, що, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, то проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому ст. 53 КПК України);

1. Гіпотеза визначає умову, за наявності якої, дана норма повинна застосовуватися;
2. Диспозиція визначає, хто є учасником конкретних відносин, які регулюються цією правовою нормою, і яка поведінка передбачається або дозволяється цією правовою нормою.
3. Санкція передбачає несприятливі для учасника провадження наслідки, які настають при невиконанні норми.

До учасників кримінальної процесуальної діяльності можуть застосовуватися такі види санкцій:

• кримінальні процесуальні (накладення грошового стягнення (гл. 12 КПК України), зміна запобіжного заходу на більш жорсткий (ч. 2 ст. 79 КПК України) тощо);
• адміністративні (за прояв неповаги до суду, та злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства – відповідно до статей 1853, 1854 КУпАП тощо);
• кримінально-правові (за розголошення даних досудового слідства без дозволу слідчого або прокурора – відповідно до ст. 387 КК України; за дачу завідомо неправдивих показань – відповідно до ст. 384 КК України; за відмову від дачі показань – відповідно до ст. 385 КК України тощо).