Коментар до Постанови КГС ВС від 04.07.2023 у справі №910/1748/22

Розглянемо випадок звільнення директора ТОВ, який водночас є одним із його засновників (учасників), із судової практики. Директор у цьому випадку вважав, що його звільнили неправильно. Що при цьому було порушено і що вирішив ВС у цьому спорі, дізнаємось далі.

Зміст справи

Станом на вересень 2021 року учасниками ТОВ були – АТ з часткою 60% статутного капіталу, фізична особа (ФО 2) з часткою 15% статутного капіталу та фізична особа (ФО 1) з часткою 25% статутного капіталу. Крім того, ФО 1 також був директором цього ТОВ.

Аж раптом 22.09.2021 відбулися загальні збори ТОВ, до порядку денного яких було включене питання про припинення повноважень директора товариства ФО 1 та про призначення тимчасово виконуючим обов’язки директора товариства ФО 2. У вказаних зборах взяли участь АТ та ФО 2 (разом 75% голосів усіх учасників товариства, що виглядало достатнім для прийняття рішення про зміну керівника ТОВ).

Крім того, 27.09.2021 відбулися ще одні загальні збори ТОВ, на яких було прийняте рішення припинити повноваження з представництва ФО 1 інтересів ТОВ, зазначені в ЄДР. Тобто щодо ФО 1 було прийняте не лише кадрове рішення, а й усунуто його від керування та укладання угод в інтересах ТОВ взагалі.

У коментованій нами справі постало питання щодо обов’язковості присутності керівника Товариства за умови, що він є засновником (учасником), на таких загальних зборах.

Читайте статтю: Звільнення через суд: алгоритм дій директора підприємства, якого відмовляються звільнити з посади засновники

Тобто чи слід вважати обов’язковою присутність керівника (який одночасно є учасником) на загальних зборах ТОВ щодо його звільнення з посади директора?

ФО 1 звернувся до суду та пояснив, що його права були порушені, оскільки він:

  1. дізнався про проведення 22.09.2021 та 27.09.2021 загальних зборів учасників Товариства та припинення його повноважень як директора лише 11.10.2021 з одержанням повідомлення від тимчасово виконуючого обов’язки директора Товариства ФО 2;
  2. як учасник Товариства, частка якого у статутному капіталі становить 25%, не був належно та своєчасно повідомлений про скликання загальних зборів учасників, не був обізнаний із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мав змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

І тут цікаве: АТ та ФО 2 не заперечують, що вони не повідомляли учасника (ФО 1) за 30 днів про скликання загальних зборів на 22.09.2021 та на 27.09.2021. Проте вони вважають, що кількості їхніх голосів достатньо для прийняття рішення, а отже, обидва рішення були прийняті із дотриманням процедури. Хто має рацію?

Чи порушені права учасника, якщо його голоси не є обов’язковими?

Суд першої інстанції зазначив, що навіть у разі визнання недійсними таких рішень учасники ТОВ, які сукупно мають 75% голосів, не позбавлені можливості повторно прийняти тотожні рішення з дотриманням вимог законодавства. Таким чином, суд доходить висновку, що ФО 1 не доведено, що відновлення його порушених прав може бути здійснене виключно шляхом скасування спірних рішень загальних зборів. Отже, суд першої інстанції став на бік ТОВ.

Апеляційна інстанція не погодилася з такими висновками з огляду на такі мотиви:

1) учасники ТОВ, які сукупно володіють 75% статутного капіталу, не повідомили директора у письмовій формі із зазначенням порядку денного на вимогу ст. 31 Закону про ТОВ/ТДВ.

Важливо! Правила ст. 31, 32 Закону про ТОВ/ТДВ передбачають: загальні збори скликаються, зокрема, на вимогу виконавчого органу чи одного з учасників, який володіє більш ніж 10% статутного капіталу. При цьому така вимога подається виконавчому органу товариства (або іншому органу за Статутом) у письмовій формі із зазначенням порядку денного, а у разі скликання з ініціативи учасника(ів) – вона також має містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належить такому(им) учаснику(ам).

У разі якщо протягом 10 днів (або у строк за Статутом) з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення, вони можуть скликати загальні збори самостійно. У такому випадку обов’язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів покладаються на учасників, які ініціювали ці збори (ч. 9 ст. 31 Закону про ТОВ/ТДВ);

2) учасниками товариства не дотримано порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, що передбачено ст. 32 Закону про ТОВ/ТДВ та п. 8.8 Статуту товариства;

3) припинення повноважень директора можливе лише за рішенням загальних зборів. При цьому норми ст. 99 ЦКУ та ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ не звільняють учасників товариства від обов’язку дотримуватись порядку скликання загальних зборів та належним чином повідомляти всіх учасників товариства про їх проведення.

Тобто апеляційний суд став на бік директора. І тому справа далі опинилася у ВС. І хто ж виграв цю справу?

Що сказав ВС

ВС наголосив, що:

  1. зміст положень ч. 3 ст. 99 ЦКУ надає право загальним зборам припинити на свій розсуд повноваження директора у будь-який час з будь-яких підстав;
  2. проте, за змістом ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ, повноваження директора товариства можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов’язків;
  3. вирішення питання про припинення повноважень директора товариства належить до виключної компетенції загальних зборів товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ). Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (збори учасників товариства) може вирішувати вказане питання;
  4. право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при взятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішуються ті чи інші питання діяльності товариства (п. 1 ч. 1 ст. 5, ч. 1, 2 ст. 29 Закону про ТОВ/ТДВ).

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

  • порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
  • позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
  • порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Щодо коментованої справи ВС вирішив, що такі порушення мали місце і рішення загальних зборів мають бути визнані недійсними.

Увага! Права учасника (акціонера, члена) юрособи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

І це стала позиція ВС. Загалом судова практика виходить з того, що:

  1. участь учасника ТОВ у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного;
  2. голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій щодо порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на остаточне рішення;
  3. можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, переконавши іншого (інших) учасника(ів) у правоті своєї позиції, може змінити хід голосування.

Таким чином, ВС дійшов до висновку, що у коментованій нами справі ТОВ порушило порядок скликання загальних зборів, коли не повідомило директора-учасника про дату та час їх проведення, а також про порядок денний зборів. І скасував звільнення такого директора та призначення виконуючого його обов’язки.