Главная Блог ... Новости Зрадники чи жертви: як на півдні України судять очільників окупованих сіл Зрадники чи жертви: як на півдні України судять оч...

Зрадники чи жертви: як на півдні України судять очільників окупованих сіл

Отключить рекламу
 - 4037278a4ce59be51ebb15867971fb5f.jpg

Попри активну фазу війни, українські суди продовжують розглядати кримінальні провадження про держзраду очільників окупованих або вже деокупованих населених пунктів. Деяких із них звільняють від відповідальності через співпрацю з правоохоронцями та допомогу в ідентифікації військовослужбовців РФ, причетних до злочинів на окупованих територіях.

Про те, як очільники південних сіл погоджувалися на співпрацю з російськими військовими, які отримували від них завдання та що з їхніми кримінальними справами зараз — у матеріали «Судового репортера».

Одним з обвинувачених у державній зраді став Юрій Заволока, голова Бузької сільради Вознесенського району на Миколаївщині. За версією слідства, через тиждень після повномасштабного вторгнення РФ та захоплення частини Миколаївщини, вранці 3 березня Заволока на власній автівці виїхав з Бузького у напрямку смт Новогригорівка. Не доїжджаючи двох кілометрів до села Степове, на трасі Р-55 «Вознесенськ-Єланець» його зупинили військовослужбовці РФ.

Згадайте новину: Чи один зрадник Ігор Садохін - причина швидкої втрати Херсонщини?

Під час розмови окупанти дізналися, що Заволока є головою села та почали розпитувати про розташування особового складу ЗСУ та техніки на території Вознесенського району. У разі відмови чиновнику пригрозили застосуванням фізичної сили. Побоюючись за власне життя, Юрій Заволока «повідомив вигадані розташування позицій ЗСУ та за допомогою телефону, використовуючи додаток СооglеМарs, показав неправдиві координати».

Окупанти запропонували голові села конфіденційно співпрацювати, зокрема передавати інформацію про розташування ЗСУ та техніки, їхні координати та кількість складу. Під тиском Заволока погодився, після чого росіяни запевнили, що найближчим часом з чоловіком зв’яжуться і він «має бути готовий у будь-який момент передати зібрану інформацію». Вважається, що після цієї розмови чоловік звернувся до українських правоохоронців.

Оскільки громадянин добровільно заявив поліції про зв’язок між ним та окупантами, розповів про суть отриманого завдання, то прокуратура клопотала про закриття кримінальної справи за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу. Суд погодився та звільнив Заволоку від відповідальності, додавши, що потерпілих у цій справі немає, як і шкоди для держави, оскільки очільник села не став виконувати злочинне завдання російських військових.

Крім того, що Юрій Заволока наразі є фігурантом іншого провадження, яке стосується хабара посадовцю військкомату. Як встановило слідство, у квітні цього року голова села на автівці Renault Arkanа, яка належить громаді, потрапив у ДТП. Щоб приховати факт аварії, Заволока начебто вирішив передати машину на потреби армії і за оборудку запропонував співробітнику військкомату тисячу доларів хабара. Обвинувальний акт відносно Заволоки вже передали до суду.

Кримінальне провадження за державну зраду відкрили й проти Михайла Бурака, голови Бехтерівської ОТГ на Херсонщині. У червні обвинувальний акт за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу передали до Приморського суду Одеси, де згодом за рішенням судді Ірини Циб очільника громади звільнили від відповідальності.

За даними слідства, Скадовський район Херсонщини російські військові захопили у перший день повномасштабної війни, 24 лютого. До його складу входить й Бехтерівська ОТГ, яку очолює Михайло Бурак. Під окупацією опинилися такі селища, як Чорноморське, Олексіївка, Збур’ївка, Новофедорівка та Круглоозерське.

За словами Михайла Бурака, продовжувати виконувати свою роботу, не контактуючи з представниками Збройних сил РФ, йому вдавалося до кінця березня. Згодом, перебуваючи у селі Залізний Порт, разом з депутатами та посадовцями Бехтерської ОТГ, він зустрівся з окупаційною владою, зокрема начальником так званого гарнізону армії Росії з дислокацією у селищі Лазурне Херсонської області. Окупант запропонував чиновникам співпрацювати та виконувати їхні вказівки. Будучи «заляканим фізичною розправою» та «побоюючись за власне життя» у разі відмови, Бурак погодився.

4 квітня перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський повідомив про викрадення Бурака. Наступного дня з’явилася інформація про його звільнення.

Голова ОТГ згодом підтвердив це правоохоронцям, кажучи, що коли росіяни зайшли на Херсонщину, то викрали його. Після цього він пішов на лікарняний та переховувався. Коли його родині вдалося залишити окупований регіон, він і сам почав планувати, як покинути область.

До початку травня, які йдеться у матеріалах справи, очільник ОТГ продовжував виконувати свої обов’язки і контактувати з окупантами, однак конкретних завдань від них не отримував. Вночі 3 травня Бураку зателефонував заступник начальника російського гарнізону та сказав, що чоловік мусить організувати святкування травневих дат на території ОТГ, відповідно до законів Росії.

5 травня Бурака викликали на співбесіду в “губернатора Херсонської області”, який погодить його призначення та фактично затвердить роботу в інтересах РФ. Бурак зобов’язався усе виконати, однак насправді виїхав з окупованого регіону.

При цьому чоловік зазначив, що конкретної інструкції або порядку від влади, як діяти чиновникам під час окупації, не існує. Тож 5 травня Бурак виїхав з Херсонщини до Івано-Франківської області, а згодом на Одещину.

За словами Бурака, що підтверджує й прокуратура, після приїзду на Івано-Франківщину, чоловік звернувся до правоохоронців та розповів про зв’язок з окупованою владою Херсонщини. Згодом, коли чиновник вже перебував в Одеській області, з ним зв’язалися представники СБУ. Крім зізнань у співпраці з окупантами, Бурак допоміг правоохоронцям ідентифікувати людей, які вчиняли в окупованій Херсонській області воєнні злочини та застосовували тортури проти мешканців. Щодо цих осіб наразі зареєстровані кримінальні справи.

Оскільки Михайло Бурак добровільно звернувся до СБУ з заявою про свій зв’язок з представниками окупаційної влади на Херсонщині, допомагав у розслідуванні та визнав свою провину, суддя погодила клопотання прокуратури про звільнення його від відповідальності та закрила кримінальну справу. Шкоди державі і потерпілих від дій Бурака немає.

Схожим кримінальним провадженням займаються слідчі Управління СБУ в Миколаївській області, воно наразі на стадії досудового розслідування. Справа стосується очільника села Первомайське Миколаївського району Сергія Розсохи та його заступника, депутата Дмитра Кошеля. Чоловікам інкримінують ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу — державна зрада та скоєння злочину групою осіб.

За версією слідства, у березні 2022-го, під час окупації Первомайського, яка тривала дев’ять днів, очільник села та депутат співпрацювали з російськими військовими, надали місце для розміщення їхнього особового складу та зброї, а також забезпечили їх водою та електрогенераторами.

Фігуранти, як вбачається із матеріалів справи, зустріли окупантів 13 березня, приблизно о 15 годині дня, коли російські військові зайшли у село та окупували його. До цього Розсоха, за словами свідків, 26 лютого під час зборів з місцевими мешканцями публічно відмовився займатися спротивом і обороною села та закликав до співпраці з РФ. Згодом він заборонив односельцям зводити блокпости при в’їзді у село та застосовувати зброю чи коктейлі Молотова до російських військових. Таки чином, вважається, що голова села і місцевий депутат «добровільно перейшли на бік ворога».

Коли російські військові окупували сусіднє село Білозірка, ще 9 березня, Сергій Розсоха начебто звернувся до керівництва окупантів з пропозицією про «допомогу у виконанні ним функцій управління на території Первомайської громади від їх імені та в їхніх інтересах». А особовий склад і техніку окупантів у цьому районі порекомендував розмістити у школі, вказавши військовим РФ місце мешкання директорки та охоронця, які мали ключі від закладу. Після наказу з боку очільника Первомайського директорка школи віддала ключі, де й оселилися російські окупанти. Їхнім розміщенням, доставкою для них води та електрогенераторів, на думку слідчих, займався депутат Кошель.

Підозрювані та їхні захисники не погоджуються з підозрою та вважають справу сфальсифікованою і перекрученою.

Як стверджує Розсоха, вони з Дмитром Кошелем «вживали усіх можливих заходів, направлених на підтримання порядку у селищній громаді та забезпечення оборони від окупації», зокрема роз’яснювали мешканцям про можливість готування коктейлів Молотова, формування окопів, народних дружин та тероборони у Вітовському районі. Розсоха визнає, що зброю, дійсно, не роздавав, аби «запобігти вандалізму та її неконтрольованому використанню». Каже, що проти зведення блокпостів не заперечував, навпаки, начебто компенсував витрати на пальне талонами тим, хто підвозив покришки. З росіянами спілкувався лише один раз, не більше двох хвилин, коли вони зупинили його на автівці та поцікавилися маршрутом. Увесь час окупації, як зазначає Розсоха, він сидів вдома, «побоюючись військових РФ, які мали намір його розстріляти». Роботу комунальних служб та надходження гуманітарної допомоги координував з власної оселі.

Депутат Дмитро Кошель розповів, що російські військові і йому погрожували, змусивши знайти і віддати ключі від школи, де розмістили особовий склад. Окупанти також вимагали дати їм воду для приготування їжі та миття, але у селі були проблеми з водопостачанням. Щодо генераторів, то вони нібито вже були встановлені у шкільному підвалі, тож особисто окупантам їх ніхто не передавав. Коли ЗСУ деокупували село, Кошель встиг поспілкуватися з представниками СБУ, після чого «виїхав у Тернопіль до рідної сестри-інваліда, яка потребувала допомоги». Там його правоохоронці і затримали.

Наприкінці травня обом фігурантам повідомили про підозру. Наразі чоловіки перебувають під цілодобовим домашнім арештом. Санкції статей, які їм інкримінують, передбачають від 15 років тюрми до довічного ув’язнення.

Паралельно цій справі також є інше провадження щодо Розсохи за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу за фактом вимагання хабара.

Йдеться про події липня-жовтня 2021 року, коли Розсоха начебто вимагав у підприємця 20 тисяч гривень під виглядом благодійної допомоги за те, що не буде перевірок і штрафів за нелегальних працівників по обробці і збору врожаю овочів. Гроші були внесені в касу селищної ради. Розсоха обіцяв бізнесмену скерувати ці гроші на ремонт огорожі сільського дитсадка.

У липні цього року справу про вимагання неправомірної вигоди передали до Жовтневого райсуду Миколаївської області.

Автор новини: Ольга Івлєва, «Судовий репортер»

Цей матеріал є частиною серії про злочини, пов’язані з війною, в Україні, створена у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.

  • 1146

    Просмотров

  • 0

    Коментарии

  • 1146

    Просмотров

  • 0

    Коментарии


  • Поблагодарить Отключить рекламу

    Оставьте Ваш комментарий:

    Добавить

    Другие наши сервисы:

    • Бесплатная консультация

      Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях

    • ВИДЕОЗВОНОК ЮРИСТУ

      Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис

    • ОБЪЯВИТЕ СОБСТВЕННЫЙ ТЕНДЕР

      На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение

    • КАТАЛОГ ЮРИСТОВ

      Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу

    Популярные новости

    Смотреть все новости
    Смотреть все новости
    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст