Стаття 157. Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

Аналізуйте судовий акт: Сам по собі факт наявності актів з визначення розміру збитків не дає підстав для висновку про доведеність збитків (упущеної вигоди) та їх розміру (ВС КЦС справа №394/710/17 від 21.07.2021 р.)
 Орендар намагався стягнути збитки (упущену вигоду), заподіяну орендодавцем внаслідок здійснення самовільного (як орендар вважав) посіву на переданій в оренду земельній ділянці. Однак, наявність в матеріалах акту про перевірку та розмір збитків, затвердженою розпорядженнями районної державної адміністрації - виявилась недостатнім доказом розміру збитків (упущеної вигоди) та причинного зв'язку між протиправною поведінкою орендодавця та збитками. 

Фізична особа, власник ділянки, передала в оренду землю товариству-орендарю. Згодом, строк договору закінчився і (хоча це оспорювалось власником в зустрічному позові) сторонами було укладено новий договір. Через декілька років орендодавець, подав заяву про одностороннє розірвання договору - а потім, засіяв землю самостійно. Орендар вирішив, що договір діє, і це порушує його права та завдає йому збитків - бо він не може засіяти землю соняшником.

Розрахувавши розмір землі, кількість насіння соняшника, яку б орендар міг зібрати (якщо б орендодавець не засіяв землю самостійно) товариство встановило розмір збитків (фактично - упущеної вигоди). Свої доводи товариство-позивач підкріпив актом про перевірку та розмір збитків, затвердженою розпорядженнями районної державної адміністрації.

Рішенням суду першої інстанції позов товариства-орендаря задоволено, а у задоволенні зустрічного позову фізичної особи-орендодавця - відмовлено. Апеляційний суд скасував рішення в частині позову товариства-орендаря і відмовив такому у задоволенні його вимог. Товариство подало касаційну скаргу. Читати повністю

Аналізуйте судовий акт: Користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця доходів і може бути підставою для стягнення збитків (справа № 908/3313/14, 12.09.17)

 Ця справа судами за позовом прокурора міста в інтересах держави в особі міської розглядалась неодноразово. Нарешті рішенням господарського суду позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ  на користь Запорізької міської ради в дохід місцевого бюджету збитки 5 931 344,11 грн. Постановою апеляційного господарського суду суду першої інстанції залишено без змін, як законне і обґрунтоване.

Предметом судового розгляду стали наступні обставини.

Рішенням сесії міської ради від 21.10.2011 про передачу в оренду ПАТ земельних ділянок для розташування промислового майданчику та пам'ятника загиблим робітникам підприємства затверджено проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки площею 49,9316 га. Одним з пунктів цього рішення  ПАТ зобов'язано у двомісячний термін після прийняття даного рішення укласти з міською радою договори оренди землі, подати їх на державну реєстрацію та одержати в установленому порядку.

Відповідач не вчинив жодних дій до укладення договору оренди; договори оренди земельних ділянок сторони не уклали, продовжуючи при цьому користуватись землею.

Вищий господарський суд України залишив без змін рішення попередніх інстанції, грунтуючись  на наступних приписах чинного законодавства.

Відповідно до ст.152 ЗКУкраїни землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом "д" ст. 156 ЗК Українипередбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до п. 3 цього Порядку відшкодуванню підлягають збитки, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з п. 2 Порядку, визначаються відповідними комісіями.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

ВГСУ зазначив, що за змістом наведеного вище законодавства та обставин справи користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено і який не сплачується у повній мірі користувачем землі.

Доречно зауважити, що відповідно до Правового висновку у справі №6-2588цс15, у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію  або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком.