Запровадження технології блокчейн у державному секторі

Стрімкий розвиток інформаційних технологій охопив усі сфери діяльності людини. Сьогодні неможливо уявити ефективну роботу в будь-якій галузі без використання програмного забезпечення. Останнім часом все частіше можна почути про технологію Blockchain. Блокчейн поступово змінює світ так само сильно, як це зробив Інтернет. Інтерес до цієї технології зростає з кожним днем з боку різних цивілізованих держав та міжнародних установ, винятком не стала і Україна.

В чому ж суть технології та які перспективи її використання?

Блокчейн – це розподілена база даних, у якій зберігається інформація про кожну транзакцію, вироблену в системі. Дані зберігаються у вигляді ланцюжка блоків (звідси і назва – blockchain) з записами про транзакції. Їх неможливо підробити, так як кожен новий запис здійснює підтвердження вже існуючих ланцюжків. Щоб підробити дані, потрібно змінювати інформацію в усіх інших блоках. При цьому, так як розподілена система, актуальна інформація про записи в системі зберігається у всіх її учасників і автоматично оновлюється при внесенні будь-яких змін. Тобто, у системи блокчейн немає нікого, хто може, умовно "смикнути рубильник" і знищити базу даних і у всіх є остання версія. Розгалуженість і прозорість трансакцій – переваги блокчейна.

Прихильники нової технології заявляють про те, що блокчейн зможе замінити нотаріусів, ріелторів, банки та інших посередників. Хоча поки це швидше гучна заява, ніж реальний інструмент.

Технологія набрала популярність в контексті криптовалют, але сьогодні вже спокійно існує сама по собі. Потенційно блокчейн може бути корисний у будь-якому середовищі, де немає довіри між учасниками. Наприклад, це міжбанківські перекази, реєстри, e-commerce, логістика, будь-які бази даних – наприклад, з кредитною історією, професійним досвідом, медичною інформацією. Сфер, де вже застосовується або тестується технологія, багато. Це і банківський сектор, енергетика, медицина, держсектор і навіть платформи для мультимедійного контенту, і авіація.

До списку лідерів впровадження блокчейна увійшли США, Канада, Бразилія, Австралія, Ізраїль, ОАЕ, Грузія, Естонія, Велика Британія, Франція, Німеччина. Намагається не відставати від них і Україна, яка починаючи з 2016 року поступово впроваджує цю технологію у різних галузях.

Сфери поширення технології блокчейн в Україні:

• ДЕРЖАВНИЙ АУКЦІОН З ПРОДАЖУ КОНФІСКОВАНОГО МАЙНА «СЕТАМ».

У вересні 2017 року в Україні презентували систему державних аукціонів з продажу конфіскованого майна "Сетам", побудовану на основі технології блокчейн. А в жовтні того ж року запрацював Державний земельний кадастр України теж з використанням блокчейну. На думку експертів, щоб якісно змінити відносини між державою та її громадянами, треба також перевести на цю технологію й решту баз даних: від Держреєстру речових прав на нерухоме майно до Державного реєстру виборців.

• ЕЛЕКТРОННІ АУКЦІОНИ НА БЛОКЧЕЙН.

Ще у березні 2016-го в Києві був підписаний Меморандум про розвиток і впровадження системи децентралізованих онлайн-аукціонів в державних галузях. Платформу Eauctoin 3.0 створювали (IDF Reforms Lab, Distributed Lab, Ощадбанк, Приватбанк, Microsoft та Unitybars). На початку липня 2016 року відбувся перший блокчейн-аукціон, якій дозволив здавати в оренду державне майно.

• ВІДКРИТА ПЛАТФОРМА ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕМОКРАТІЇ.

E-vox – ініціатива, спрямована на підвищення прозорості в державному управлінні шляхом використання блокчейн в організації голосувань, референдумів, підписанні петицій тощо. У серпні 2016 року команда E-vox встановила систему голосування в мерії міста Балта (Одеська область) – депутати змогли голосувати прямо зі своїх смартфонів і планшетів, залишаючи запис в блокчейн. Згодом системою будуть користуватися більше державних установ.

• БЛОКЧЕЙН В НБУ.

На початку листопада 2016 року під час конференції Cashless Ukraine Summit в Києві НБУ представив дорожню карту розвитку безготівкової економіки. Проект передбачає створення альтернативи картковим розрахункам. З 2019 року може розпочатись випуск електронних грошей на базі блокчейн. Революція в роботі з електронними грошима відбуватиметься в рамках розвитку національної платіжної системи “ПРОСТIР”.

• БАНКИ НА БЛОКЧЕЙН.

Українські банки також починають працювати з електронними грошима на блокчейн. За допомогою розподіленої банківської системи Smart Money банки будують інфраструктуру для операцій з електронними грошима.

• ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД.

У березні 2016 року на Blockchain Conference Kiev презентували концепцію порталу електронного уряду – E-Ukraine. Тоді платформа була ще на стадії написання технічного забезпечення і мала стати точкою взаємодії громадян, бізнесу і держави, що об’єднає на одній платформі аукціони, голосування, ведення держреєстрів і інші розподілені сервіси.

• ЕЛЕКТРОННА ГРИВНЯ.

У НБУ розглядають можливість впровадження електронної національної валюти – е-гривні. Основою нової валюти стане технологія блокчейн. Перші кроки з впровадження національної е-валюти на основі технології блокчейн були здійснені ще в кінці 2016 років, коли НБУ спільно з провідними українськими фахівцями в цій галузі розпочав дослідницький проект. Тобто в Україні можуть з’явитися електронні гроші, які не будуть прив’язані до жодних фінансових установ. Електронні гроші є не криптовалютою, а еквівалентом реальних грошей, випуск яких контролює держава. Також електронні гроші є системою моментальних веб-розрахунків.

З кінця 2017 року в Україні діє новий криптофонд Vanhealthing Cryptofund of biotech innovations, який розробляє проекти у сфері біотехнології і блокчейн. Його партнерами є декілька організацій, зокрема венчурний фонд USP Capital, компанії Planexta і Sikorsky Challenge. Криптофонд відрізняється від традиційних фондів приватних інвестицій перш за все тим, що збирає кошти через Initial Coin Offering (ICO).

Таким чином, система блокчейн максимально спрощує саму процедуру надання адміністративних послуг, зменшує витрати державного і місцевих бюджетів на утримання апарату держави. З іншого боку, у зв’язку з розвитком цієї технології, матимуть місце скорочення і зменшення можливостей для чиновників зловживати доступом до баз даних. Тобто держава «зацікавлена» в гальмуванні цього процесу, не бажаючи втратити контроль за електронними документами. Для блокчейну неважливо, чи розвинута країна чи ні. Насправді це дуже проста технологія, яка не потребує великих фінансових витрат. Потрібна просто політична воля держави, щоб урядові сервіси щодо різного роду реєстрацій від авто до нерухомості стали доступними і при цьому захищеними.

В Україні законодавчі аспекти впровадження цієї технології не врегульовані. Втім, наступного року експерти очікують розробку і прийняття відповідного законопроекту і швидкий розвиток блокчейну в багатьох сферах в Україні.

Також уже восени 2018 року у Києві пройде Шоста щорічна конференція Blockchain Conference Kiev 2018, повністю присвячена криптовалютам, блокчейну і ICO, яка на думку експертів, стане ще одним поштовхом для розвитку та більш широкого впровадження цієї технології у нашій країні.

Автор статті: Бондаренко Олексій Вікторович