«Заочное решение как Вишенка на торте» или практические моменты отмены заочного решения о взыскании долга по кредиту несмотря на пропуски сроков на обжалования + судебная практика

Если клиенту надо отменить заочное решение по кредиту - значить клиенту повезло и нам тоже)
…из судебной практики Гильдии Профессиональных Юристов

Когда суды выносят заочные решения?

Нередко случается, что заемщик получил кредит в банке, ненадлежащим образом осуществлял обязательства по кредитному договору (вышел на просрочку), не получал из суда повестки, искового заявления.

Через некоторое время заемщик/должник/ответчик получает от исполнительной службы или частного исполнителя постановление об открытии в отношении него исполнительного производства.

Такая ситуация возможна в том случае, если в отношении заемщика суд вынес заочное решение. В данной статье речь пойдет о том, что нужно делать, чтобы отменить заочное решение суда.

Согласно части 1 статьи 280 Гражданско – процессуального кодекса Украины (далее - ГПК), заочное решение может быть вынесено судом в случае, если заемщик (ответчик по иску банка):

- надлежащим образом проинформирован о дате, времени и месте судебного рассмотрения;

- не явился в судебное заседание без уважительных причин или без уведомления причин;

- не подал отзыв на иск;

- истец не возражает против такого рассмотрения дела.

На практике это означает то, что рассмотрение исков в порядке заочного производства возможно при одновременном соблюдении следующих условий:

- суд сочтет, что ответчик надлежащим образом уведомлен о дате судебного заседания;

- ответчик в суд не явился;

- ответчик не предоставил в суд никаких документов относительно уважительности причин неявки в суд;

- истец согласен на рассмотрение дела в порядке заочного судопроизводства;

- суд признает предоставленные истцом доказательства достаточными для рассмотрения гражданского дела;

- в суд пришел ответ на судебный запрос об адресе регистрации ответчика по месту жительства, в котором в качестве адреса регистрации ответчика указан тот адрес, который истец указал в иске.

При этом, довольно часто суды выносят заочные решения даже в том случае, если ответчик на самом деле не был уведомлен о дате судебного заседания.

Как отменить заочное решение?

Способы отмены заочного решения суда: подача заемщиком (ответчиком по делу) заявления о пересмотре заочного решения суда (статья 284 ГПК). Для того, чтобы суд рассмотрел вопрос об отмене заочного решения, а в случае его отмены – заново с участием ответчика (заемщика) рассмотрел дело по иску банка о взыскании задолженности по кредитному договору, заемщику необходимо подготовить заявление о пересмотре заочного решения и подать его в суд (который принял заочное решение) в течение 30 дней с даты его оглашения (принятия) либо на протяжении 20 дней с момента получения заемщиком полного текста заочного решения, если в день оглашения решения оно не было получено ответчиком. Заёмщику стоит обязательно в заявлении указать на причину не получения решения и обязательно просить суд возобновить срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения (если срок пропущен).

Форма и содержание заявления о пересмотре заочного решения (статья 285 ГПК):

1. Заявление о пересмотре заочного решения должно быть подано в письменной форме*.

2. В заявлении о пересмотре заочного решения должно быть указано:

1) наименование суда, принявшего заочное решение;

2) имя (наименование) ответчика или его представителя, которые подают заявление, их место жительства или местонахождение, номер средств связи;

3) обстоятельства, свидетельствующие об уважительности причин неявки в судебное заседание и (или) несообщение их суда, а также причин непредставления отзыва, и доказательства об этом;

4) ссылка на доказательства, которыми ответчик обосновывает свои возражения против требований истца;

5) ходатайство о пересмотре заочного решения;

6) перечень прилагаемых к заявлению материалов.

3. Заявление о пересмотре заочного решения подписывается лицом, подающим.

4. К заявлению о пересмотре заочного решения прилагаются его копии по количеству участников дела и копии всех прилагаемых к нему материалов.

5. К заявлению о пересмотре заочного решения, представленной представителем ответчика, прилагается доверенность или другой документ, подтверждающий его полномочия.

6. К заявлению о пересмотре заочного решения прилагается документ об уплате судебного сбора*.

7. К заявлению о пересмотре заочного решения прилагаются доказательства, на которые ссылается заявитель.

8. К ненадлежаще оформленному заявлению о пересмотре заочного решения применяются положения статьи 185 настоящего Кодекса (оставления заявления без движения, возвращения заявления).

Подача заявления об отмене заочного решения, автоматически не влечет отмену заочного решения. Вопрос об отмене заочного решения рассматривается судом в отдельном судебном заседании. В рамках этого судебного заседания необходимо будет поддержать все доводы, изложенные в заявлении об отмене заочного решения суда, а именно:

- предоставить доказательства уважительности причин неявки ответчика в суд;

- предоставить доказательства того, что суд не учел определенные обстоятельства, которые могли повлиять на вынесенное судом в отсутствие ответчика судебное решение.

На что стоит обратить внимании при обосновании заявления о пересмотре заочного решения?

- дата получения заочного решения и возобновления срока подачи заявления о пересмотре заочного решения в случаи пропуска срока на обжалования.

Пояснения: сроки подачи заявления указаны выше и в случаи их превышения надо обязательно указать уважительные причины их пропуска, и просить суд возобновить срок;

- наличие/отсутствие в деле рекомендованных почтовых уведомлений отправки судом документов ответчику (иным участникам) и дата получения/неполучения этих документов. Рекомендованное уведомление имеет поля: ФИО получателя, его адрес, подпись и дата о получении, трек номер по которому можно отследить дату отправки и дату, индекс получателя, вот ссылка на сайт http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku Отслеживание возможно на протяжении шести месяцев с даты поступления на адрес адресата;

- адреса отправки судом документов соответствуют ли они месту регистрации/проживания/пребывания ответчика;

- количество участников по делу (ответчики, третьи лица т.к. каждый из участников может подать заявление о пересмотре заочного решения, даже лица которые не были приобщены к делу, но заочное решение влияет на их права и обязанности, например правопреемники по наследству или супруги и т.д.)

- применение исковой давности как основания в отказе в удовлетворении иска. Банки часто пропускают исковую давность как к основной задолженности (исковая давность составляет три года с момента непогашения периодического платежа), так и неустойке (исковая давность один год с даты возникновения задолженности по основному платежу), поэтому это важный момент по делу которым надо пользоваться;

- ненадлежащий/неправильный расчёт задолженности, отсутствие первичной документации или её ненадлежащие оформление;

- не подписание/недействительность основного договора, дополнений к нему или иных документов;

- необходимость проведения судебной экспертизы;

- и т.д.

Обращаем внимание, что если заявление о пересмотре обосновать только незнанием ответчика о деле (неполучения повесток, иска, определения и т.д.), то будет большая вероятность в отказе в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения. Заявление надо обоснования фактически!

Что делать если суд оставил заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения

(т.е. отказал)?

Это ещё не конец, т.к. теперь есть возможность подать в общем порядке апелляционную жалобу на заочное решение.

Когда не надо отменять заочное решение по кредиту?

Часто бывает ситуации, когда истец (банк) например в 2011 году получил заочное решение и исполнительный лист на основании этого решения и в дальнейшем не смог исполнить решение суда. В этом случаи заочное решение надо не трогать и лучше признать исполнительный лист таким, что не подлежит исполнению (статья 432 ГПК) на основании пропуска срока предъявления исполнительного листа к исполнению или фактического исполнения решения суда по другим причинам.

Наши примеры из судебной практики по отмене заочных решений:

Пример №1:

АО «Райффайзен Банк Аваль» подал в Самарский районный суд г. Днепропетровска иск к двум ответчикам о взыскании задолженности по кредитному договору. Оба ответчика не знали о существовании этого дела, документы из суда не получали. В итоге суд 21.06.2012 г. принял заочное решение, которым в полном объеме удовлетворил исковые требования банка и взыскал с заемщика и поручителя солидарно долг в размере 445 665,02 грн.

Вот это заочное решение, ссылка: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25025783

Один из ответчиков (поручитель) в 2015 г. воспользовался нашими услугами по отмене заочного решения суда. Сначала нами было подготовлено и подано в суд заявление о пересмотре заочного решения от одного из ответчиков, но суд 10.09.2015 г. отказал в его удовлетворении, вот ссылка http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/50297220

Благодаря тому, что несколько ответчиков по делу, мы подали уже от второго ответчика по делу заявление о пересмотре заочного решения, суд его удовлетворил 19.05.2016 г. отменив заочное решение (спустя четыре года после принятия заочного решения): «Судом було встановлено, що в матеріалах справи відсутні підтвердження тієї обставини, що відповідач був повідомлений належним чином, наявне лише оголошення у засобах масової інформації про виклик в суд та заочне рішення (а.с.37, 49). В той же час, докази, на які посилається заявник при вирішені справи судом враховані не були і мають значення для повного і об'єктивного вирішення справи», ссылка http://reyestr.court.gov.ua/Review/57770548

На основании отменённого заочного решения были закрыты исполнительные производства и сняты аресты с имущества ответчиков по делу.

11.07.2016 г. решением Энергодарского районного суда Запорожской области были сняты аресты с недвижимого имущества должника по кредиту: «Зняти арешти з приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, які були накладені Кіровським відділом Державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції та відділом Державної виконавчої служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області шляхом скасування арешту накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_1 з одночасним накладенням арешту на все інше майно ОСОБА_1, окрім приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2» http://reyestr.court.gov.ua/Review/59165617

Далее дело было по нашей инициативе в декабре 2016 г. передано по территориальной подсудности из Самарского районного суда г. Днепропетровска в Кировский районный суд г.Днепропетровска (с целью затянуть рассмотрения дела)http://reyestr.court.gov.ua/Review/63326370

И вот решением от 08.10.2018 г. суд отказал уже коллекторам взыскать долг с нашего клиента как поручителя,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77199209

Пример №2:

ПАО «Райффайзен Банк Аваль» подал в Кировский районный суд г. Днепропетровска иск о взыскании задолженности по кредитному договору. Ответчик не знал про существования этого дела, документы из суда не получал. 13.02.2012 г. суд принял заочное решение, которым в полном объеме удовлетворил исковые требования банка и взыскал с заемщика долг в размере 2 627 522,03 грн.

Вот это заочное решение, ссылка: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22188577

Ответчик в сентябре 2015 г. воспользовался нашими услугами. Сначала нами было подготовлено и подано в суд заявление о пересмотре заочного решения, которое суд удовлетворил: « Враховуючи посилання відповідача на неотримання ним судових повісток про виклик, а також обставини та докази, на які він посилається в своїй заяві та які не були предметом дослідження судом при ухваленні заочного рішення, суд приходить до висновку про наявність передбачених ст.232 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення та необхідність задоволення заяви»,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/51562670

На основании отменённого заочного решения 28.09.2017 г. были закрыты исполнительные производства и сняты аресты с имущества ответчика по делу: «Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25 квітня 2012 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та оголошення заборони на його відчуження, ВП №33310080.

Скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 16 травня 2011 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та оголошення заборони на його відчуження.

Скасувати арешт та зняти заборону на відчуження майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладені постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25 квітня 2012 року (ВП №33310080).

Скасувати арешт та зняти заборону на відчуження майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладені постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 16 травня 2011 року», http://reyestr.court.gov.ua/Review/69235537

Немножко затянули рассмотрение, но затягивание закончилось и 06.12.2018 г. было принято повторно заочное решение по делу: «Від 14.07.2016 року і до 16.04.2018 року (т. 3 а.с. 176) - тобто протягом двадцяти місяців, ОСОБА_1 (його представник) до суду жодного разу не з'явилися, рухом справи не цікавилися, із заявою про розгляд справи за їх відсутності не зверталися, документи для проведення експертизи не надали, що унеможливило її проведення і стало підставою для поновлення провадження у справі (т. 3 а.с.а.с. 36, 37, 164, 165)», http://reyestr.court.gov.ua/Review/78466407

Поэтому в нужный момент, заочное решение можно отменить.

Пример №3:

ПАО «ОТП Банк» подал в Жовтневый районный суд г. Запорожья иск о взыскании с двух должников задолженности по кредитному договору. Ответчики не знали про существования этого дела, документы из суда не получали. 26.01.2010 г. суд принял заочное решение, которым в полном объеме удовлетворил исковые требования банка и взыскал солидарно с ответчиков заемщика долг в размере 2 055 737 грн.

Ответчик (поручитель) в сентябре 2017 г. воспользовался нашими услугами. Сначала нами было подготовлено и подано в суд заявление о пересмотре заочного решения, которое суд не удовлетворил: «Таким чином, у заяві про перегляд заочного рішення відповідачем не наведено обставин та доказів, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду. Крім того, у заяві про перегляд заочного рішення не зазначено доказів, усвідомлення яких судом при ухваленні заочного рішення, дали б підстави прийти до іншого висновку, ухваливши принципово інше рішення. За таких обставин, судом не встановлено достатніх та допустимих доказів, які би мали істотне значення для правильного вирішення справи.», http://reyestr.court.gov.ua/Review/68639599

Далее мы подали апелляцию на заочное решение, благодаря чему, заочное решение не набрало законной силы (до момента апелляционного рассмотрения по сути), а мы в это время 25.10.2017 г. через суд закрыли исполнительные производства и сняли аресты с недвижимого имущества (чего клиент и хотел): «рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.01.2010 року у справі 2-649/10 , на підставі якого був виданий виконавчий документ , не набуло чинності , що підтверджено листом Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2017 року ,суд приходить що наявні підстави для зняття арешту з майна», http://reyestr.court.gov.ua/Review/69837840

Апелляция отказала в удовлетворении нашей апелляционной жалобы и на сегодня дело находиться на рассмотрении в Верховном Суде, http://reyestr.court.gov.ua/Review/77507037

Пример №4:

ПАО КБ «ПРИВАТБАНК» подал в Бабушкинский районный суд г. Днепропетровска иск о взыскании с задолженности по кредитному договору. Ответчик не знал про существования этого дела, документы из суда не получали. 04.03.2014 г. суд принял заочное решение, которым в полном объеме удовлетворил исковые требования банка и взыскал с ответчика долг в размере 137 950,10 грн., http://reyestr.court.gov.ua/Review/37497470

Ответчик самостоятельно решил отменить заочное решение, но не уплатил судебный сбор, поэтому суд вернул заявление ответчику, http://reyestr.court.gov.ua/Review/38463567

Ответчик в августе 2018 г. воспользовался нашими услугами. Сначала нами было подготовлено и подано в суд заявление о пересмотре заочного решения, которое суд не удовлетворил: «Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи,суд приходить до висновку про залишення заяви проперегляд заочного рішення без задоволення, оскільки відповідачем не надано жодних підтверджень того, що він був не обізнаний про існування вказаної цивільної справи та не надано жодних доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи», http://reyestr.court.gov.ua/Review/76112586

Далее мы подготовили апелляцию на заочное решение, которую Днепровский апелляционный суд 16.01.2019 г. удовлетворил и отменил заочное решение, обосновав своё постановление пропускам банком сроков исковой давности: «З огляду на зазначене, апеляційний суд приймає до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності, та приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позовних вимог з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, відповідно положень ч.4 ст.267 ЦПК України»,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79305234

Также закрыто исполнительное производство и снято аресты с имущества клиента https://www.facebook.com/photo.php?fbid=576872796167329&set=p.576872796167329&type=3&theater

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=576872989500643&set=p.576872989500643&type=3&theater

Банк подал кассацию, но Верховный суд 15.03.2019 г. отказал в открытии производства (малозначительное дело),http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80487695

Пример №5:

Жовтневый районный суд г. Днепропетровска принял 23.11.2017 г. заочное решение в отношении нашего клиента о взыскании 133 378,00 грн., http://reyestr.court.gov.ua/Review/70730091

Ответчик в октябре 2018 г. воспользовался нашими услугами. Сначала нами было подготовлено и подано в суд заявление о пересмотре заочного решения, которое суд удовлетворил: «суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду у загальному порядку», http://reyestr.court.gov.ua/Review/77198727

На сегодня дело ещё рассматривается в суде первой инстанции.

* пример заявления о пересмотре заочного решения приложен к данной статье;

* пример ходатайства об освобождении в уплате судебного сбора вот ссылка http://gpl.in.ua/ru/ideas/osvobozhdenija-ot-oplaty-sudebnogo-sbora-za-podachu-iskaapelljaciikassacii-i-td-v-grazhdanskom-dele-primer-xodatajstva-s-praktik.html

Пример заявления о пересмотре заочного решения:

Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

49000, м. Дніпро

проспект Дмитра Яворницького, 57

Особа, яка подає заяву (відповідач): (ПІБ)

ІПН

житловий масив , будинок __,

корпус ___, кв. __, м. Дніпро, 49000

тел. 095-235-31-10

позивач: Акціонерне товариство

Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

ідентифікаційний код 14360570

вулиця Грушевського, будинок 1Д,

м. Київ, 01001

засоби зв’язку невідомі

справа №200//15-ц

суддя

09.10.2018 р.

Заява

про перегляд заочного рішення

09.10.2018 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, я дізнався про існування у відношенні мене заочного рішення від .___.2015 р. про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" грн.

Ухвалу про відкриття провадження по справі та повістку про виклик у судове засідання я не отримував.

Справу суд розглянув в одне судове засідання без моєї участі.

Повідомляю, що з оскаржуваним заочним рішення я незгоден, оскільки:

1) сума стягнення за рішенням взагалі для мене величезна і суд прийняв рішення на таку суму без мене;

2) я не зміг заявити клопотання про застосування позовної давності до позовних вимог позивача, в тому числі спеціальної позовної давності до неустойки, тим самим радикально змінивши обставини по справі.

У постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13 Верховний Суд України, аналізуючи приписи статей 266 і частини другої статті 258 ЦК України, дійшов висновку, що можливість стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається у межах позовної давності за основною вимогою з дня (місяця), з якого вона нараховується.

Вказані обставини судом враховано не було.

3) я добровільно передав позивачу у 2012 році, а позивач прийняв за актом автомобіль, який було придбано мною за кредитні кошти позивача у 2008 році. Факт мого добровільного повернення майна, та прийняття його позивачем є самостійною підставою для припинення кредитного договору датою прийняття банком авто та неможливістю подальшого нарахування відсотків, пені та інших штрафних санкцій після отримання банком автомобіля.

Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання (глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК України). Подальші дії банку зі стягнення заборгованості, нарахування відсотків, неустойки, штрафи після фактичного припинення договірних відносин – не відповідають законодавству;

4) не відповідає законодавству стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором доларів США, штраф (фіксована частина) доларів США, штраф (процентна складова) доларів США. Пеня та штраф є одним видом відповідальності – неустойкою, а тому їх одночасне стягнення не відповідає закону.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Проте, у порушення норми 549 ЦК України суд на зазначені положення закону уваги не звернув, не з'ясував дійсного обсягу відповідальності, оскільки не встановив, за які порушення умов кредитного договору нараховані штрафи та пеня і не перевірив правильності їх нарахування з огляду на наведені вище норми матеріального права та правовий висновок Верховного Суду України.

Можна дійти висновку про те, що лише правильно визначивши розмір кредитної заборгованості можна ухвалювати рішення про стягнення цієї суми.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцюзабороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Вказана позиція також залишилась поза увагою суду;

5) Розмір пені майже дорівнює розмір заборгованості за тілом кредиту. Вказаний розмір пені не відповідають загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК).

Встановлення відповідальності за невиконання умов кредитного договору у вигляді надмірно високої пені для позичальника суперечить приписам Закону України «Про захист прав споживачів» (ВС/КЦC, справа № 487/7824/15-ц, 06.03.18).

Усе вищезазначене, є суттєвими обставинами, які не були враховані при винесенні заочного рішення від 2015 року.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на момент винесення заочного рішення) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав.

Отже, я був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які мав на меті зробити, якщо був би присутній на судовому засіданні, в тому числі:

- подання та витребування у банка кредитної справи (де міститься акт про отримання банком авто);

- подання заперечень на позов істотно б вплинули на розгляд справи по суті так як в позовній заяві позивач наводить неправдиву інформацію, яка не співпадає з реальними подіями, щодо фактичних обставин у справі та розміру заборгованості;

- припинення дії кредитного договору в момент передання банку авто у 2012 році, що є підставою для припинення подальшого нарахування заборгованості за тілом кредиту/процентами/пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, для ухвалення заочного рішення від 15 травня 2015 року не було підстав, а тому, керуючись ст. ст. 187 288 ЦПК України, -

Прошу шановний суд:

Застосувати до усіх позовних вимог позивача позовну давність.

Скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від року по справі №200//15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до про стягнення заборгованості і призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Додаток в завірених копіях:

- доказ сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення;

- клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення;

- заяви про перегляд заочного рішення з додатками для позивача.

(ПІБ) (підпис)

Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

49000, м. Дніпро

проспект Дмитра Яворницького, 57

Особа, яка подає заяву (відповідач): (ПІБ)

ІПН

житловий масив , будинок __,

корпус ___, кв. __, м. Дніпро, 49000

тел. 095-235-31-10

позивач: Акціонерне товариство

Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

ідентифікаційний код 14360570

вулиця Грушевського, будинок 1Д,

м. Київ, 01001

засоби зв’язку невідомі

справа №200//15-ц

суддя

09.10.2018 р.

Клопотання

про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення

09.10.2018 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень, я дізнався про існування у відношенні мене заочного рішення від р. про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" грн.

Ухвалу про відкриття провадження по справі та повістку про виклик у судове засідання я не отримував.

Справу суд розглянув в одне судове засідання без моєї участі.

Я не отримував текст заочного рішення, тому строк на подання заяви про його перегляд пропущений мною з поважних причин і підлягає поновленню судом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

У справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі – Конвенція).

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.. 284 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод

Прошу шановний суд:

Поновити мені строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від року по справі .

(ПІБ) (підпис)

Автор консультации: Статья подготовлена Гильдией профессиональных юристов

группа в Facebook «Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы»: https://www.facebook.com/groups/211700846047561