11.07.2018 | Автор: Качановський Роман
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Закон про валюту - крок до повної валютної лібералізації

Вільний рух капіталу – це один із основоположних принципів функціонування Європейського Союзу та ціль, до якої прагне України при реформуванні національного законодавства. 

Разом з тим, основою валютного законодавства України досі залишається застарілий та неефективний Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", прийнятий ще у 1993 року. Ще більш жорстким валютний режим України став у 2014-2015 роках, коли у відповідь на різку девальвацію гривні Правління Національного банку прийняло ряд антикризових постанов та запровадило адміністративне регулювання основних валютних операцій. 

Починаючи з 2016 року, ситуація змінилася. Національний банк України взяв курс на валютну лібералізацію та розпочав скасовувати введені раніше антикризові заходи підтримки платіжного балансу. 

Однак, для запровадження в Україні вільного ринку валютних операції зусиль центробанку виявилося замало. Тому розпочалася робота над розробкою єдиного рамкового законодавчого акту, який би замінив застаріле пострадянське законодавство та закріпив перехід до європейських засад валютного регулювання. 

Результатом цієї роботи став Закон України "Про валюту і валютні операції" (надалі – Закон про валюту), прийнятий Верховною Радою України 21 червня 2018 року. На думку розробників, Закон про валюту забезпечить поступовий перехід України до  ліберальної моделі валютного регулювання, яка передбачає свободу здійснення валютних операцій при одночасному збереженні макроекономічної та фінансової стабільності. 

Окрім того, прийняття Закону про валюту дасть Україні змогу виконати зобов’язання щодо забезпечення вільного руху капіталу, яке вона взяла на себе за Угодою про асоціацію з ЄС. 

Основні положення Закону про валюту:

1. Свобода валютних операцій.

Відповідно до Закону про валюту в Україні проголошується свобода здійснення валютних операцій та запроваджується якісно нова ідеологія правового регулювання процесів на грошово-кредитному та валютному ринках: дозволено усе, що не заборонено законом. Це означає, що будь-які валютні операції між резидентами і між резидентами та нерезидентами в іноземній та національній валюті зможуть здійснюватися без обмежень у межах, встановлених законом. 

Свобода здійснення валютних операцій передбачає право фізичних та юридичних осіб-резидентів укладати угоди з резидентами і нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції, а також право придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати їх через митний кордон України, здійснювати транскордонні перекази.

Згідно з ст. 4 Закону про валюту валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту 

Таким чином, свобода здійснення валютних операцій не є абсолютною та може бути обмежена за наявності обґрунтованих для цього причин (запобігання або подолання фінансової кризи, перешкоджання неконтрольованому виведенню капіталу закордон тощо). Закон про валюту залишає Правлінню Національного банку України право застосовувати тимчасові адміністративні заходи (до 6 місяців) для оперативного реагування на кризові явищі у фінансовому секторі економіки. 

Також декларується свобода транскордонного руху валютних цінностей, що особливо важливо для українських експортерів та імпортерів, які сьогодні стикаються із численними перепонами при здійсненні розрахунків з іноземними партнерами. Однак, порядок здійснення транскордонних переказів ще має визначити Національний банк, а, тому, про зняття усіх обмежень щодо здійснення міжнародних переказів говорити зарано. 

Окрім того, Закон про валюту містить фундаментальне положення, яке відновлює пряму дію норм Конституції України у сфері валютного регулювання та наближає нас до стандартів цивілізованого валютного ринку, а саме: передбачає, що у сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам України. Отже, найближчим часом з валютного законодавства повинні зникнути дискримінаційні норми, які обмежують права іноземних інвесторів та не дають їм у повній мірі розпоряджатися своїм інвестиційним капіталом. 

2. Єдина валютна ліцензія.

Після вступу в силу Закону про валюту замість генеральних і індивідуальних ліцензій залишиться тільки один вид – валютні ліцензії. Такі ліцензії треба буде оформити небанківським фінансовим установам та операторам поштового зв’язку. Банки ж матимуть право здійснювати валютні операції на підставі банківської ліцензії, яка видається на етапі створення банку. Отримувати окрему валютну ліцензію банкам не потрібно. 

Разом з тим, обсяг операцій, які можна здійснювати на підставі валютної ліцензії, є різним для різних установ. 

Банки можуть здійснювати будь-які валютні операції, які не суперечать законодавству України. Водночас, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку обмежені у своїй правоздатності на валютному ринку. 

Небанківські фінансові установи мають право провадити господарську діяльність з обміну валют, переказу коштів, факторингу, забезпечення розрахунків за договорами страхування життя у іноземній валюті на території України, здійснення інших валютних операцій, дозволених Національним банком України. 

Правомочність ж операторів поштового зв’язку на валютному ринку обмежується можливістю здійснювати переказ коштів та обмін валют. 

Разом з тим, Національний банк України має право встановити перелік валютних операцій, які небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку зможуть здійснювати без необхідності отримання валютної ліцензії. 

Ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій діятимуть безстроково. 

Національний банк України вестиме реєстр осіб, яким видано ліцензії на здійснення валютних операцій, та оприлюднюватиме дані реєстру на веб-сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України. 

Закон про валюту врегульовує також питання перехідного періоду у сфері ліцензування валютних операцій. 

Банки після введення в дію Закону про валюту продовжуватимуть здійснювати валютні операції на підставі наявних банківських ліцензій, а небанківські фінансові установи та оператори поштового зв’язку, які мають генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, отримані до дня введення в дію Закону, зможуть здійснювати валютні операції на підставі відповідних генеральних ліцензій до закінчення строку їх дії. 

3. Валютний нагляд замість валютного контролю. 

На думку представників Національного банку України, оскільки режим вільного руху капіталу передбачає відсутність валютних обмежень, то відсутня й потреба у валютному контролі. Натомість дотримання норм валютного законодавства в цілому покладається на валютний нагляд. 

Саме тому, Закон про валюту не оперує поняттям "валютний контроль", яке є базовим у діючому валютному законодавстві. 

Замість валютного контролю запроваджується валютний нагляд, який скасовує дозвільний характер валютних операцій і передбачає збір та аналіз інформації на валютному ринку для статистичних цілей. 

Відповідно до Закону про валюту валютний нагляд в Україні здійснюватимуть органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. 

Органами валютного нагляду визначено Національний банк України та Державну фіскальну службу України. 

Зазначені органи мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції і пояснень щодо проведених валютних операцій. 

До агентів валютного нагляду віднесено банки, небанківські фінансові установи та операторів поштового зв’язку (надалі – уповноважені установи), які у своїй діяльності підзвітні Національному банку України. 

Агенти валютного нагляду уповноважені здійснювати безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через них. 

При цьому, вони наділені правом вимагати у суб'єктів валютних операцій документи, пов'язані зі здійсненням валютних операцій, а суб'єкти валютних операцій зобов'язані подавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду. 

Окрім того, в умовах валютного нагляду валютні операції відбуватимуться на підставі повідомлень, а не дозволів. 

Так, уповноважені установи зобов'язані надавати Національному банку України інформацію про валютні операції, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи, а також про власні валютні операції. 

Резиденти та нерезиденти, в свою чергу, зобов'язані надавати інформацію про валютні операції уповноваженим установам. 

Окрім того, з метою формування статистичної інформації Національний банк України має право здійснювати збір інших періодичних статистичних даних, зміст, обсяг та порядок надання яких центробанк визначає самостійно. 

4. Експортно-імпортні операції на суму до 150 тис. грн. звільнені від валютного нагляду. 

Закон про валюту звільняє від валютного нагляду валютні операції у сфері ЗЕД на суму до 150 тис. грн. або еквівалент цієї суми у іноземній валюті. Таким чином, операції експортерів та імпортерів із купівлі, продажу та перерахування іноземної валюти до порогового значення (150 тис. грн.) найближчим часом будуть звільнені від необхідності додаткового документального підтвердження, що суттєво спростить розрахунки з іноземними контрагентами та створить додаткові стимули для виходу українських компаній на міжнародні ринки. 

5. Заходи захисту валютного ринку від кризових явищ. 

Закон про валюту передбачає запуск поступової, послідовної та гнучкої валютної лібералізації, яке не повинна завдати шкоду макроекономічним показникам та платіжному балансу України. Саме тому, в умовах систематичного послаблення валютних обмежень Національному банку України надано повноваження та інструменти адміністративного впливу на валютний ринок з метою запобігання і протидії кризовим явищам. 

Відповідно до ст. 12 Закону про валюту Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та фінансової системи держави, має право вводити заходи захисту

1) обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у визначених межах; 

2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 

3) встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу; 

4) запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій; 

5) резервування коштів за валютними операціями; 

6) інші заходи, що випливають зі статті 7-1 Закону України "Про Національний банк України"

При цьому, заходи захисту вводитимуться на тимчасовій основі на строк, що не перевищує 6 місяців. Передбачається також можливість продовження строку дії попередніх заходів захисту на строк не більше 6 місяців. 

Загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців, починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту. 

Запровадження нового заходу захисту або продовження строку дії попереднього Правлінням Національного банку України буде можливе за умови підтвердження наявності ознак кризових явищ Радою Національного банку України. 

Крім того, Закон про валюту передбачає підзвітність Національного банку України Верховній Раді України під час запровадження заходів захисту, продовження строку їх дії та оцінки результативності їх запровадження. 

Так, Національний банк України протягом 3 місяців з дня запровадження або подовження строку дії заходу захисту, або припинення дії заходу захисту зобов’язаний підготувати та подати Комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належить питання банківської діяльності, звіт про запровадження заходу (заходів) захисту. 

Таким чином, у разі кризових ситуації центробанк зможе відновити дію тих валютних обмежень, які діють зараз (обов’язковий продаж валютних надходжень, ліцензування інвестицій закордон, обмеження строків розрахунків при експортно-імпортних операціях, реєстрація позик від нерезидентів, ліміти на виведення дивідендів за межі України). А тому, належна реалізація прогресивного змісту декларацій, закріплених у Законі про валюту, прямо залежить від Національного банку України, який у своїх підзаконним актах буде визначати конкретний рівень валютної свободи у державі. 

Разом з тим, враховуючи досить ліберальний та ринковий підхід, який зараз використовує центробанк у своїй політиці, сподіваємося, що такий вектор збережеться й після введення у дію Закону про валюту, та Національний банк України не зловживатиме правом на застосування заходів захисту. 

6. Скасовано спеціальні санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 

Закон про валюту скасовує спеціальні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які за оцінками експертів є однією із основних перешкод для іноземного інвестування в Україні. Так, після набрання чинності Законом про валюту відійдуть у минуле такі види покарань для суб’єктів ЗЕД як тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності та індивідуальний режим ліцензування. Зазначене, безумовно, є суттєвим кроком вперед та скасовує можливість застосування руйнівних для міжнародної торгівлі санкцій, які в силу нечіткої визначеності підстав для їх накладення створювали значне поле для зловживань з боку контролюючих органів. 

7. Перехідний період перед повною валютною лібералізацією. 

Закон про валюту набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 07 липня 2018 року, але вводиться в дію лише через 7 місяців після набрання ним чинності (07 лютого 2019 року). 

Після вступу у дію Закону про валюту втратять чинність Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 та Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994, а також  ряд Указів Президента України з валютних питань.

Водночас, Національний банк України має 6 місяців для того, щоб привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом про валюту та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації. Оприлюднення відповідних нормативно-правових актів центробанком має відбутися не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію Закону про валюту

Враховуючи те, що Закон про валюту є рамковим законодавчим актом, що закладає лише загальні принципи валютного регулювання, конкретні правила здійснення валютних операції будуть визначені саме Національним банком України. І саме від центробанку залежить наскільки швидко Україна проведе валютну лібералізацію та позбудеться усіх обмежень на валютному ринку. 

Станом на дату набуття чинності Законом про валюту в Україні діє ряд валютних обмежень, а саме: 

  • строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту продукції, транспортних та страхових послуг – 180календарних днів; 
  • вимога щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку - 50 % надходжень в іноземній валюті із-за кордону; 
  • обов’язкова реєстрація Національним банком України договорів позики від нерезидентів в іноземній валюті з дотриманням максимальних розмірів процентних ставок; 
  • заборона дострокового погашення резидентами позик в іноземній валюті, залучених у нерезидентів (окрім, суми погашення до 2 млн. дол. США протягом місяця та інших винятків); 
  • обмеження щодо репатріації іноземним інвестором дивідендів в іноземній валюті сумою до 7 млн дол. на місяць; 
  • обмеження щодо повернення закордон внесених в Україні іноземних інвестиції сумою до 5 млн. дол. США на місяць; 
  • індивідуальне ліцензування окремих валютних операцій: вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей (із деякими винятками); використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати за товари, роботи, послуги; розміщення валютних цінностей (у тому числі іноземної валюти чи валюти України) на рахунках та у вкладах за межами України; здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів;
  • заборона заліку зустрічних однорідних вимог за експортними операціями резидента; 
  • обмеження продажу готівкової іноземної валюти - 150 000 грн. (в еквіваленті) протягом однієї доби; 
  • строк резервування банком гривні для купівлі іноземної валюти за дорученням клієнта – 1 операційний день.

Національний банк України в цілому декларує намір прибрати більшість валютних обмежень одразу ж після введення Закону про валюту. Зокрема, уже зараз керівництво центробанку анонсує, що найближчим часом буде скасовано ліцензування інвестицій закордон, граничний строк розрахунків за ЗЕД-контрактами, валютний нагляд за операціями на суму менше 150 тис. грн. 

Разом з тим, слід розуміти, що введення у дію Закону про валюту не призведе до автоматичної ліквідації усіх без винятку валютних обмежень. 

Які обмеження скасувати, а які ні, буде вирішувати Національний банк України, виходячи із стану національної економіки. Саме тому, не слід одразу очікувати запровадження повної свободи валютних операцій. 

Більше того, відповідно до пп. 9 та 11 ст. 15 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про валюту Національний банк України зможе цілковито ліквідувати усіх валютні обмеження не раніше введення в дію закону України щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб та про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, який визначатиме: 

- правила оподаткування контрольованих іноземних компаній; 

- правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній; 

- правила щодо обмеження витрат на фінансові операції з пов'язаними особами; 

- правила оподаткування постійного представництва; 

- заходи стосовно запобігання зловживанням у зв'язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування; 

- процедури стосовно врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування; 

- питання впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією. 

Фактично, Національний банк констатує, що Україна буде готова повністю перейти до ліберального валютного регулювання лише тоді, коли на зміну жорсткому валютному режиму буде створено ефективне податкове регулювання, яке знівелює можливу шкоду від необмеженої свободи валютних операцій. 

У даному випадку мається на увазі необхідність імплементації на рівні національного законодавства України щонайменше 4 з 15 рекомендацій Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) щодо протидії зменшенню податкової бази та переміщенню прибутків за кордон, тобто так званого Мінімального стандарту Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). 

Впровадження цих рекомендацій разом із приєднанням України до системи автоматичного обміну податковою інформацією за єдиним стандартом ОЕСР дасть Національному банку України можливість остаточно скасувати антикризові заходи захисту і водночас уникнути неконтрольованого й непродуктивного відтоку капіталу. 

Разом з тим, Україна поки-що не зробила належних кроків для імплементації у національне законодавство Мінімального стандарту Плану дій BEPS та не підписала Багатосторонню конвенцію щодо плану дій ОЕСР з протидії розмивання бази оподаткування та переміщенню прибутків за кордон, що передбачає регулярний обмін податковою інформацією між фіскальними органами держав-учасниць. 

Тому, повна лібералізація валютного законодавства України відбудеться лише за умови проведення ефективної податкової реформи та деофшоризації економіки, після чого зникнуть потенційні ризики для хиткої макроекономічної стабільності України. Закон про валюту ж є лише стартом для початку копіткої роботи із наближення українського бізнес-середовища до європейських стандартів ринкової економіки.

Автор консультації: Качановський Роман

Джерело: Law Growth

1
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення