Хто може розраховувати шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу?

В Україні існує ціла система органів державної влади, які мають право розраховувати шкоду, збитки і втрати завданих навколишньому природному середовищу та природним ресурсам держави. В даній статті ми розберемо, які органи входять до даної системи і по яким методикам і таксам проводять відповідні розрахунки.

Першим і напевно найуніверсальніший в системі природоохоронних органів є Державна екологічна інспекція України.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція розраховує шкоду, збитки і втрати за усіма діючими методиками і таксами, які стосуються усіх природних ресурсів та компонентів природи (ліс, рослинний світ, тваринний світ, корисні копалини, земля, атмосферне повітря, природно - заповідний фонд, водні ресурси та море, мисливське господарство тощо).

Наступним органом, який вартий нашої уваги є Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.

Держрибагентство відповідно до повноважень має право визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами (такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України)

Державна лісова охорона (далі - держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.

Державна лісова охорона розраховує за визначеними таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству, мисливському господарству та у разі незаконного полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), завданих природно-заповідного фонду, у разі перебування під охороною об'єкту природно-заповдного фонду.

Розрахунок шкоди проводиться за таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, таксами для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), спеціальними таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд.

Служба державної охорони природно-заповідного фонду України у складі об'єкта природно-заповідного фонду.

Служба державної охорони природно-заповідного фонду України (далі - служба держохорони) забезпечує охорону та збереження природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків. Розраховує шкоду заподіяну порушенням законодавства про природно-заповідний фонд за спеціальними таксами про які було зазначено вище.

Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Державна служба геології та надр України проводить розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами відповідно до методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають право також з 28.12.2022 розраховувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, тобто мають аналогічні повноваження у цій частині як Держекоінспекція та її територіальні органи та Держгеокадастр та його територіальні органи.

Автор консультації: Тутейко Артем Валерійович