За відсутності клопотання іншої сторон, суд самостійно зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу, з іншої сторони, внаслідок їх непропорційності, бо основні аргументи підготовленого відзиву на касаційну скаргу аналогічні висловленим у відзиві на апеляційну скаргу (ВС КГС, справа №345/136/18 від 19.01.2023 р.)

Неоднозначність судової практики щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з іншої - програвшої сторони не перестає дивувати. З такими висновками стягнення витрат - схоже на лотерею.

Фабула судового акту: Так, рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду у позові опонента відмовлено. Опонент подав касаційну скаргу, але Постановою Верховного Суду її залишено без задоволення, а попередні рішення - без змін. Адвокат який вів справу клієнта (на користь якого були рішення), домовився із клієнтом, передбачивши це в договорі, в поданих детальних розрахунках і акті, що за складання відзиву на касаційну скаргу опонента вартість послуг складає - 20000 грн (за 20 годин роботи). Відзив на касаційну скаргу містився на 7 сторінок.

ВС КГС, приймаючи додаткову постанову із таким розміром витрат не погодився. І навіть - не дивлячись на відсутність заперечень опонента - сам зменшив розмір витрат до стягнення до 5000 грн. ВС пояснив наступним:

Для цілей розподілу судових витрат:

1. розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2. розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1. складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2. часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3. обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4. ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої ч. 1, 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Разом з тим ВС врахував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін(додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже у цій справі: Дослідивши надані клієнтом докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20 000, 00 грн не є пропорційним до предмета спору та необгрунтованим, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг зі складання відзиву на касаційну скаргу, основні аргументи якого є тотожними, з тими, що були викладені у відзиві на апеляційну скаргу. З урахуванням викладеного та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи ВС обмежив розмір заявлених до стягнення витрат до 5 000,00 грн.

Аналізуйте судовий акт: Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, можливе ВИКЛЮЧНО на підставі клопотання іншої сторони (КЦС ВС №523/3904/19 від 09.02.2022 р.);

При стягненні витрат на професійну правничу допомогу номер справи у платіжному дорученні можна не зазначати (КАС/ВС у справі № 380/887/20 від 04.06.2021);

Судові витрати на професійну правничу допомогу можуть бути стягнені і при закритті апеляційного провадження (ВП ВС №357/380/20 від 08.06.2022 р.);

Витрати на професійну правову допомогу можуть відшкодовуватись незалежно від того, оплачені вони стороною до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, чи будуть оплачені лише в майбутньому (ВС КЦС справа №686/28627/18 від 27.07.2022 р.).

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 345/136/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання:Натаріної О.О.

розглянувши заявуСивої Надії Михайлівни

простягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі№ 345/136/18

за позовомФізичної особи-підприємця Побігуна Ярослава Ярославовича

до Сивої Надії Михайлівни , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Іваницький Володимир Михайлович

провизнання договорів недійсними,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022, відмовлено у позові Фізичній особі-підприємцю Побігуну Ярославу Ярославовичу до Сивої Надії Михайлівни , ОСОБА_2 , третя особа - Іваницький Володимир Михайлович про визнання частково недійсним договору №1/2008 про пайову участь у будівництві добудови додаткових приміщень до існуючого приміщення офісу по АДРЕСА_1 , укладеного між підприємцем Побігуном Ярославом Ярославовичем, підприємцем Сивою Надією Михайлівною, підприємцем Іваницьким Володимиром Михайловичем, від 14 січня 2008 року (в частині прав та обов`язків підприємця Сивої Надії Михайлівни), та недійсним договору №1/2009 про пайову участь у будівництві добудови додаткових приміщень до існуючого приміщення офісу по АДРЕСА_1 , укладеного між підприємцем Побігуном Ярославом Ярославовичем та підприємцем Сивою Надією Михайлівною.

Постановою Верховного Суду від 29.09.2022 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Побігуна Ярослава Ярославовича залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2021 у справі № 345/136/18 - без змін.

Сива Надія Михайлівна 04.10.2022 направила на адресу суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила стягнути з Побігуна Ярослава Ярославовича 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом цієї справи.

Колегія суддів враховує, що у відзиві на касаційну скаргу Сива Надія Михайлівна , відповідно до вимог статті 124 Господарського процесуального кодексу України, зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить двадцять тисяч гривень - витрат на професійну правничу допомогу. При цьому відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу Українизаявила про намір подати докази витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду з відповідними підтверджуючими документами, та просила судові витрати покласти на Побігуна Ярослава Ярославовича.

Ухвалою Верхового Суду від 07.11.2022, після надходження матеріалів справи з Господарського суду Івано-Франківської області, заяву Сивої Надії Михайлівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду на 17.11.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2022 зупинено розгляд заяви Сивої Надії Михайлівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1964/21, висновок в якій щодо фіксованого розміру гонорару, має значення при розгляді цієї заяви.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2023 поновлено розгляд заяви Сивої Надії Михайлівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та призначено її до розгляду на 19.01.2023.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До заяви Сивої Надії Михайлівни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додано такі докази: оригінал квитанції від 30.09.2022 на суму 20 000, 00 грн; копію договору про надання правової допомоги №09/09/22 від 09.09.2022; копію акта приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 30.09.2022 згідно з договором № 09/09/22 від 09.09.2022; копію детального розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 30.09.2022.

Відповідно до пункту 1 договору від 09.09.2022 № 09/09/22 за дорученням клієнта, адвокат зобов`язується надати професійну правничу допомогу, що полягає у підготовці відзиву на касаційну скаргу у справі № 345/136/18.

Згідно з пунктом 4 договору вартість правничої допомоги, що полягає у написанні відзиву на касаційну скаргу у справі № 345/136/18 складає 20 000, 00 грн, вказується в акті приймання-передачі послуг з правової допомоги, за умови його підписання обома сторонами.

У акті приймання-передачі послуг з правової допомоги згідно з договором № 09/09/22 від 09.09.2022, який 30.09.2022 підписано клієнтом - Сивою Надією Михайлівною та адвокатом - Микуличем Ігорем Володимировичем, зазначено, що сторони уклали даний акт приймання-передачі послуг з правової допомоги про те, що діючи відповідно до умов договору про надання послуг з правової допомоги № 09/09/22 від 09.09.2022, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги відповідно до предмета вказаного договору. За домовленістю між клієнтом та адвокатом, загальна вартість наданих послуг з правової допомоги становить 20 000, 00 грн.

Відповідно до детального розрахунку витрат на правову допомогу, складеного адвокатом Микуличем Ігорем Володимировичем та адресованого Сивій Надії Михайлівні , для належного захисту прав та інтересів клієнта у Західному апеляційному господарському суді згідно договору про надання правової допомоги № 09/09/22 від 09.09.2022 було надано правничу допомогу на загальну суму 20 000, 00 грн, зокрема підготовлено відзив на касаційну скаргу у справі № 345/136/18 (вартість послуги - 20 000, 00 грн). Вартість однієї години - 1 000, 00 грн. Витрачено часу - 20 годин.

До матеріалів справи долучено відзив Сивої Надії Михайлівни на касаційну скаргу Побігуна Ярослава Ярославовича на 7 сторінок, в якому викладено аргументи відповідача на доводи касаційної скарги позивача.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VIвстановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що Сива Надія Михайлівна надала докази розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126та статті 129 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що мають бути сплачені.

При цьому відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України Микулич Ігор Володимирович має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001831 від 16.08.2021, видане Радою адвокатів Івано-Франківської області.

Відповідно до положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Побігун Ярослав Ярославович своїм правом не скористався, пояснень та/або заперечень на подану Сивою Надією Михайлівною заяву не подав, а отже відповідачем не заявлено щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим колегія суддів враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК Українивизначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК Українипід час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Дослідивши надані Сивою Надією Михайлівною докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20 000, 00 грн не є пропорційним до предмета спору та необгрунтованим, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг зі складання відзиву на касаційну скаргу, основні аргументи якого є тотожними, з тими, що були викладені у відзиві на апеляційну скаргу. З урахуванням викладеного та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 5 000, 00 грн.

Керуючись статтями 123 126 129 234 235 244 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Сивої Надії Михайлівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 345/136/18 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Побігуна Ярослава Ярославовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Сивої Надії Михайлівни ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяву Сивої Надії Михайлівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

4. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець