10.04.2019 | Автор: Адвокатське бюро "Олександра Травянка"
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

Як діяти, якщо слідчий відмовляє у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні (Печерський районний суд м.Києва від 21.03.2019р. у справі № 757/11693/19-к)

Фабула судового акту: Захисник в інтересах відповідача звернувся до слідчого, який проводить досудове провадження з клопотанням визнати його потерпілим у справі на надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи, на що стороні захисту було відмовлено.
Зважаючи на те що, Особа_1 є добросовісним набувачем придбаного транспортного засобу, а діями винних осіб йому заподіяні матеріальні збитки, нами була подана скарга на дії слідчого.
Слідчий суддя зобов’язав слідчого Головного Слідчого Управління Національної Поліції України надати захиснику матеріали справи для ознайомлення, а заяву про визнання Особи_1  потерпілим повторно розглянути.
З повагою, Адвокатське Бюро «Олександра Травянка"

При цьому суд підкресли, що : «єдиною законною підставою для винесення слідчим постанови про відмову у визнанні потерпілим є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано такої шкоди

Водночас оскаржувана постанова слідчого не відповідає вказаним вимогам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки у мотивувальній частині слідчий не вказав очевидних та достатніх підставах вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.

Читайте статтю: ПОТЕРПІЛИЙ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

ВІДЕО: Практика оскарження дій, рішень слідчого у кримінальному провадженні

ТЕМА: Бездіяльність копа під час перевірки заяви про кримінальне правопорушення оскаржується в межах кримінального а не адміністративного судочинства, тому такий спір не є публічно-правовим (ВП ВС у справі № 813/1596/18 від 13 березня 2019 р.)

Аналізуйте судовий акт: Прокурор НЕ має права втручатись або ініціювати процес укладення угоди про примирення, на відміну від процесу укладення угоди про визнання винуватості (ВСУ від 31 березня 2016р. у справі № 5-27кс16)

Судами визнано протиправними дії ДАІ щодо зняття з реєстрації автомобіля, а також - щодо реєстрації автомобіля, видачі свідоцтва про його реєстрацію та державних номерних знаків без належної перевірки (справа № К/9901/1034/18 24.01.18)

Закон, відповідно до якого коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання був один день за два дні, незважаючи на втрату ним чинності, застосовується до осіб, що вчинили злочин до 20.06.17 (№ 663/537/17,29.08.18)

 

ПЕЧЕРСЬКИИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

                                                                                                                                                            Справа № 757/11693/19-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,при секретарі судових засідань Кирилюк С.С.,заявника Травянка О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою адвоката Травянка Олександра Івановича в інтересах Особи_1 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ України Костецького Є.Й. від 1 1.02.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №1201410003001313 ,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2019р.  до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката Травянка Олександра Івановича в інтересах Особи_1, яка передана слідчому судді Ільєвій Т.Г. 11.03.2019, на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ України Костецького Є.Й. від 11.02.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12014100030013137.
В обґрунтування доводів скарги адвокат посилається на те, що він звернувся до слідчого з заявою від 23.01.2019р. про визнання у кримінальному провадженні Особи_1 потерпілим та про надання дія ознайомлення матеріалів кримінального провадження. Проте своєю постановою від 11.02.2019 слідчий відмовив у задоволенні вказаного клопотання, про що виніс постанову, яку особа, що подала скаргу вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню як наслідок її незаконності та необґрунтованості та просить зобов'язати слідчого вчинити дії вказані в клопотанні.
У судовому засіданні адвокат - Травянко О.І.  підтримав скаргу та просив задовольнити вимоги викладені в скарзі.
Слідчий у судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх праву межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивность суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність слідчого, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши думку адвоката, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийнятгя відповідного процесуального рішення в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 КІ1К України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні
права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із скарги та долучених до неї матеріалів, у Головному слідчому управлінні Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100030013137 від 21.11.2014 (об’єднано з кримінальним провадженням №12015100060002625 під загальним номером №1201410030013137) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.З ст. 289, ст. 290, ч. 2 та ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 362, ч. З ст. 189, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 309 КК України.
25.01.2019р. адвокат Травянко О.І. в інтересах Особи_1 подав до слідчого заяву про залучення до кримінального провадження №1201410030013137 в якості потерпілого Особу_1 та просив надати матеріали кримінального провадження №1201410030013137 для ознайомлення.
Постановою від 11.02.2019 старший слідчий в ОВС ГСУ України Костецький Є.И. від 11.02.2019 відмовив у задоволені заяви у визнанні потерпілим.
При дослідженні оскаржуваної постанови, встановлено, що в обґрунтування відмови в задоволенні клопотання, слідчий вказав, що у кримінальному провадженні №1201410030013137 не розслідуються кримінальні правопорушення вчинені відносно Особи_1 наявні очевидні та достатні підстави вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди кримінальними правопорушеннями, які розслідується у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України лише за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Отже, єдиною законною підставою для винесення слідчим постанови про відмову у визнанні потерпілим є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано такої шкоди.
Вимогами ч.5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані, виходячи з наступного.
Викладене свідчить, що оскаржувана постанова слідчого від 11.02.2019 не відповідає вказаним вимогам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки у мотивувальній частині слідчий не вказав очевидних та достатніх підставах вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
Окрім цього, щодо вимог клопотання в частині надання на ознайомлення Особі_1 матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, наступне.
Так, відповідно до ст.221 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм всі матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
В судовому засіданні встановлено, що на майно Особи_1 ухвалою слідчого судді від 23.05.2016 накладено арешт на автомобіль, який належить Особі_1.
Відповідно до ст.64-2 КПК України, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт набуває свого статусу та процесуальних прав з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя звертає увагу, що матеріали кримінального провадження можуть надаватись для ознайомлення третій особі, в частині накладення арешту на її майно, таким чином не надання на ознайомлення матеріалів в частині арешту майна, є грубим порушенням прав третьої особи, які передбачені ст.ст.42, 62-4, 220, 221 КПК України, що як наслідок, створює умови для необізнаності сторони захисту про стан проведення досудового розслідування, унеможливлює звернення з іншими клопотаннями про можливе проведення слідчих і процесуальних дій, реалізації інших процесуальних прав, передбачених Законом для третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
На підставі викладеного та враховуючи, при цьому що першочерговим завданням кримінального провадження є захист та охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також імперативну норму статті 221 КПК України, якою передбачено, що слідчий зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, в даному випаду з врахуванням статті 62-4 цього Кодексу, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, в частині, що стосується арешту майна.
Таким чином, дослідивши докази надані суду, слідчий суддя прийшов до наступного висновку, що слідчий при винесенні постанови, не дослідив всіх обставин та не вказав достатніх та об’єктивних підстав, які б вказували, що заявнику не завдано шкоди в розумінні ст. 55 КПК України. Щодо не надання матеріалів кримінального провадження на ознайомлення слідчий суддя, вважає, що слідчий не в повній мірі розглянув вказану частину клопотання, з тих підстав, що лише одна вказівка, що відносно Особи_1 не вчиненні кримінальні правопорушення, з приводу яких здійснюється досудове розслідування, слідчий суддя вважає не обґрунтованою, так як в розумінні ст. 62-4 КПК України, заявник має статус третьої особи, тому має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в частині накладення арешту на майно, яке як він стверджує належить на праві власності, інше органом досудового розслідування не доведено. Враховуючи зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку, що вказана постанова є необґрунтованою, невмотивованою винесеною наспіх, тому підлягає скасуванню для повторного розгляду заяви від 25.01.2019 та винесенні обґрунтованого та вмотивованого рішення.
Разом з тим, вимога в частині зобов'язання слідчого надати матеріали кримінального провадження на ознайомлення та вчиненні інших дій, про які захисник зазначив у скарзі, не підлягає задоволенню, оскільки слідчий та прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійними \ своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, що узгоджується з ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України.
Окрім цього, звертаю увагу, що при написанні повного тексту судового рішення, слідчим суддею виявлено описку, у вступній та резолютивній частинах короткого тексту ухвали, а саме не вірно зазначено номер кримінального провадження в рамках, якого подано дану скаргу, а саме: «№1201410003001313», проте з наданих матеріалів слідчим суддею встановлено, що скаргу подано в рамках кримінального провадження «№12014100030013137», а відтак вважаю за необхідне вказану описку виправити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2,7, 9, 223, 220, 303, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Виправити описку у вступній та резолютивній частині ухвали, а саме: вірно писати номер
кримінального провадження «№12014100030013137».
Скаргу адвоката Травянка Олександра Івановича в інтересах Особи_1 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ України Костецького Є.Й. від 11.02.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні «№12014100030013137»—задовольнити частково.
Постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ України Костецького Є.Й. від 11.02.2019 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні «№12014100030013137» - скасувати.

Зобов'язати слідчого/прокурора, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні «№12014100030013137»  повторно розглянути заяву адвоката Травянка Олександра Івановича в інтересах Особи_1 від 23.01.2019, про визнання потерпілим у кримінальному провадженні та надання матеріалів кримінального провадження на ознайомлення.
В іншій частині вимог скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                            Ільєва Т.Г.

2113
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення