ВС/ККС: Ухвали про продовження строку направлення особи на стаціонарну судово-психіатричну експертизу є незаконними, а тому ПІДЛЯГАЮТЬ апеляційному оскарженню (ВС/ККС у справі № 755/14697/19 від 12.08.2020)

28.09.2020 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
ВС/ККС: Ухвали про продовження строку направлення особи на стаціонарну судово-психіатричну експертизу є незаконними, а тому ПІДЛЯГАЮТЬ апеляційному оскарженню (ВС/ККС у справі № 755/14697/19 від 12.08.2020) - 0_90627400_1601112431_5f6f096fdd483.jpg

Фабула судового акту: Розглядаючи справи суди інколи приймають рішення, які не ґрунтуються на законі. Проте, за загальним правилом такі рішення оскаржують в апеляційному порядку і апеляційні суди такі неправосудні рішення скасовують і поновлюють порушені права і свободи сторін.

Однак, апеляційні суди проявляючи надто формальне ставлення до своїх повноважень та цілком не вникаючи у відповідні обставини та норми права фактично унеможливлюють перегляд явно неправосудних рішень посилаючись на те, що окремі рішення апеляційному оскарженню не підлягають.

У даній справі особу слідчим суддею було направлено до центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, строком не більше 2 місяців, в межах досудового розслідування.

У подальшому ухвалою слідчого судді продовжено строк направлення підозрюваного центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи ще на два місяці.

На вказану ухвалу стороною захисту було подано апеляційну скаргу.

В свою чергу апеляційним судом відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника.

Така відмова стала підставою для подання касаційної скарги адвокатом підозрюваного.

Касаційну скаргу захисника було задоволено.

Приймаючи таке рішення Касаційний кримінальний суд послався на те, що відповідно до ч. 1 ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Водночас за нормами ч. 2 ст. 509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців.

Таким чином кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості продовження процесуального строку направлення особи до медичного закладу для проведення експертизи, прийняте слідчим суддею рішення, за своїм правовими значенням та наслідками, слід вважати синонімічним направленню на таке дослідження, яке підлягає оскарженню з підстав та у порядку, передбаченими кримінальним процесуальним законом.

У такому разі апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, мав керуватися нормами частини 3 статті 509 КПК України, які визначають порядок апеляційного оскарження ухвал про направлення осіб для проведення стаціонарних експертиз, а посилання суду на відсутність процесуальної можливості оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді не ґрунтується на вимогах закону.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Формальна участь захисника у судовому засіданні, за відсутності об’єктивної можливості здійснити захист є ПОРУШЕННЯМ права на захист (ВС/ККС у справі № 379/781/19 від 10.06.2020)

ВС/ККС: Відсутність у матеріалах справи меддокументів, на підставі яких виконано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту не є істотним порушенням вимог не тягне за собою недопустимість висновка СМЕ (ВС/ККС, № 345/4401/18)

Освідування особи має проводитись ВИКЛЮЧНО за постановою прокурора (ВС/ККС у справі № 127/3712/17 від 19.03.2020)

Ухвали слідчого судді про встановлення строків закінчення досудового розслідування в апеляційному порядку НЕ оскаржуються (ВС/ККС № 757/37346/18-к від 18.10.2019)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 755/14697/19

провадження № 51-1335км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С.Б.,

суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,

за участю:

секретаря

судового засідання Письменної Н.Д.,

прокурора Вараниці В. М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Фесенка С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Фесенка Сергія Івановича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Дніпровський районний суд міста Києва ухвалою від 07 листопада 2019 року направив підозрюваного ОСОБА_1 до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи, строком не більше 2 місяців, в межах досудового розслідування, тобто до 13 грудня 2019 року.

Ухвалою слідчого судді цього ж суду від 11 грудня 2019 року задоволено клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, продовжено строк направлення підозрюваного ОСОБА_1 до Київського міського центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи до 08 лютого 2020 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника Фесенка С.І., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на вищезазначену ухвалу слідчого судді.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник не погоджується з ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

На обґрунтування своїх вимог стверджує, що сторону захисту було безпідставно позбавлено права на доступ до суду, оскільки апеляційний суд, посилаючись на положення пункту 8 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не зважив на те, що кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості продовження строку направлення особи у медичний заклад для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, обраного у порядку статті 509 КПК, а відтак і порядку оскарження вказаної категорії судових рішень.

З урахуванням викладеного, на переконання скаржника, ухвала, постановлена апеляційним судом, не відповідає загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципам верховенства права, законності, права на ефективний засіб юридичного захисту, а тому підлягає скасуванню.

Заперечень від інших учасників кримінального провадження до Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник просив касаційну скаргу задовольнити з підстав, викладених у ній. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу свого захисника, стверджував про необґрунтованість ухвали апеляційного суду, якою було порушено його право на оскарження судового рішення.

Прокурор просив касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, з огляду на безпідставність доводів, викладених у ній.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, підозрюваного та прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивноз`ясованих обставин; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з матеріалів провадження, захисник звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, постановлену за результатами розгляду клопотання слідчого про продовження строку направлення підозрюваного ОСОБА_1 до центру судово-психіатричних експертиз для проведення стаціонарної комплексної експертизи.

Апеляційний суд, посилаючись на положення пункту 8 частини 1 статті 309, частини 4 статті 399 КПК, дійшов висновку, що ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, а тому у відкритті апеляційного провадження відмовив. Однак з такими висновками апеляційного суду неможливо погодитися, враховуючи наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справиє однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження, і зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з приписами частини 1 статті 509 КПК слідчий, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо).

У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду (частина 2 статті 509 КПК). Ухвала слідчого судді, постановлена за наслідками розгляду такого клопотання (про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні), може бути оскаржена в апеляційному порядку, згідно з частиною 3 цієї статті.

Враховуючи, що КПК не передбачає можливості продовження процесуального строку направлення особи до медичного закладу для проведення експертизи, прийняте слідчим суддею рішення, за своїм правовими значенням та наслідками, слід вважати синонімічним направленню на таке дослідження, яке підлягає оскарженню з підстав та у порядку, передбаченими кримінальним процесуальним законом.

У такому разі апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, мав керуватися приписами частини 3 статті 509 КПК, а посилання суду на відсутність процесуальної можливості оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що перешкоди, створені апеляційним судом, у реалізації права на оскарження захисником Фесенком С.І. ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 11 грудня 2019 року, вказують на допущення судом істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 438 КПК, є підставою для скасування судового рішення

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду провадження у суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене та постановити законне, вмотивоване та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника Фесенка Сергія Івановича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 січня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

1562
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0