20.08.2019 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/ККС: Потерпілий не може оскаржувати судові рішення, пов’язані із виконанням вироків (ВС/ККС № 521/19551/17 від 17.04.2019)

ВС/ККС: Потерпілий не може оскаржувати судові рішення, пов’язані із виконанням вироків (ВС/ККС № 521/19551/17 від 17.04.2019) - 0_49935400_1566281839_5d5b906f79ef7.jpg

Фабула судового акту: У даній справі особу, яка відбувала покарання у вигляді позбавлення волі у місцях позбавлення волі, за клопотанням його захисника було звільнено від відбування покарання за амністією.

Натомість потерпіла та її представник вважаючи, що таке клопотання є необґрунтованим, а судове рішення про звільнення засудженого від відбування покарання – незаконним, подали апеляційну скаргу на вказану ухвалу місцевого суду.

Проте, апеляційним судом вказану апеляційну скаргу було повернуто скаржникам на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

На вказану ухвалу представником потерпілої подано касаційну скаргу ,яку вмотивовано тим, що відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України суди зобов'язані приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист, а тому апеляційний суд мав розглянути його апеляційну скаргу по суті.

Вказану касаційну скаргу було передано на розгляд судової палати Касаційного кримінального суду, оскільки колегія суддів Другої судового палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з таким висновком не погодилась, мотивуючи тим, що потерпіла особа має право знати про всі прийняті рішення у кримінальному провадженні де вона виступає потерпілим, як на стадії досудового розслідування, судового розгляду, так і на стадії виконання вироку суду та після його виконання, оскільки дане провадження безпосередньо стосується її інтересів, а отже в свою чергу не позбавлена права на участь в судових засіданнях та відповідного оскарження прийнятих рішень.

В свою чергу судова палата із доводами представника потерпілого та думкою суддів Другої судового палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду не погодилась мотивувавши своє рішення наступним.

Положеннями частини 2 статті 24 Кримінального процесуального кодексу України гарантовано право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Разом з тим, згідно норм п.п. 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; судове провадження - кримінальне провадження в суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Виходячи із аналізу вказаних норм рішення тих чи інших питань, у тому числі про застосування амністії, на стадії виконання вироку не охоплюється поняттям «кримінальне провадження» та здійснюється в межах окремих судових процедур. У зв’язку з цим і обсяг прав (включно із правом на апеляційне оскарження судових рішень) тих чи інших учасників кримінального провадження на стадії судового провадження щодо розгляду кримінального провадження по суті та на стадії виконання вироку суду є відмінним.

Виходячи із змісту ч. 5 ст. 539 КПК України на стадії виконання вироку не передбачено участі потерпілого в процедурі розгляду судом питання про застосування амністії до засудженого, а отже потерпілий не є особою, яка має право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про застосування до засудженого амністії, постановленої на стадії виконання вироку суду, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 393, ч. 6 ст. 539 КПК України.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ОП ККС: Оголошення «скороченого» тексту ухвали слідчого судді є поважною причиною для поновлення апеляційного строку (ВС/ОП ККС № 461/1434/18 від 27.05.2019)

Подача скарг прокурором на судові рішення без відома та згоди особи, звільненої від кримінальної відповідальності, є незаконною (ВС/ККС № 234/14766/17 від 28.03.2019)

Той факт, що прокурор вищого рівня не брав участі в судовому розгляді, а про ухвалу місцевого суду йому стало відомо поза межами строку на апеляційне оскарження, не є підставою для поновлення строку оскарження (ВС/ККС,№ 222/466/17,25.09.18)

Велика Палата ВС: Судові рішення щодо застосування амністії, постановлені на стадії виконання вироку, не можуть бути оскаржені в касаційному порядку (ВП ВС справа № 738/1482/16-к, від 23 січня 2019 р)

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 521/19551/17

Провадження № 51 - 5620 кмп18

Друга судова палата  Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого -          Могильного О.П.,

суддів: Білик Н.В., Ємця О.П., Кишакевича Л.Ю., Кравченка С.І., Мазура М.В., Марчука О.П., Матієк Т.В., Наставного В.В., Остапука В.І., Слинька С.С.,

секретаря

судового засідання   Тімчинської І.О.,

за участю:

прокурора                     Басюка С.В.,

представника

потерпілої адвоката    Каракаша І.П.,

розглянула в судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного судуОдеської області від 28 лютого 2018 року про повернення апеляційної скарги.  

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 13 березня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 287 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2017 року вирок щодо ОСОБА_4 змінено в частині призначеного покарання. Визначено вважати ОСОБА_4 засудженим за ст. 287 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк         3 роки 6 місяців без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнено ОСОБА_4 від покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Ухвалою Апеляційного судуОдеської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката Каракаша І.П. на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року повернуто особі, яка її подала на підставі положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень на касаційну скаргу

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та просить призначити новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального права та є незаконною, оскільки ОСОБА_4 безпідставно звільнено від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році». Також зазначає про те, що відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України суди зобов'язані приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

Підстави розгляду кримінального провадження палатою

Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2019 року кримінальне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі ч. 1 ст. 434-1 КПК було передано на розгляд Другої судової палати Верховного Суду.

Таке рішення колегія суддів прийняла у зв'язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновків про застосування норм кримінального процесуального закону у подібних правовідносинах, викладеному в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня    2018 року (провадження №51-1456cк18).

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, у зазначеній ухвалі дійшов висновку про те, що потерпілі у конкретному кримінальному провадженні відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України, не є учасниками провадження з питань звільнення особи від відбування покарання, а отже вони не наділені правом апеляційного оскарження рішень місцевого суду, ухвалених за наслідками розгляду таких клопотань.

Проте колегія суддів Другої судового палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з таким висновком не погодилась, мотивуючи тим, що потерпіла особа має право знати про всі прийняті рішення у кримінальному провадженні де вона виступає потерпілим, як на стадії досудового розслідування, судового розгляду, так і на  стадії виконання вироку суду та після його виконання, оскільки дане провадження безпосередньо стосується її інтересів, а отже в свою чергу не позбавлена права на участь в судових засіданнях та відповідного оскарження прийнятих рішень.

З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для здійснення касаційного розгляду цього провадження Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Позиції учасників судового провадження

Представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат Каракаш І.П. касаційну скаргу потерпілої  підтримав і наполягав на її задоволенні.

Прокурор Басюк С.В. вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить її залишити без задоволення.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, судова палата дійшла до наступних висновків.

У даному кримінальному провадженні на розгляд палати винесено питання щодо правильного застосування норм кримінального процесуального закону, які регулюють права потерпілої особи, яка має знати про всі прийняті рішення у кримінальному провадженні де вона виступає потерпілим, як на стадії досудового розслідування, судового розгляду, так і на  стадії виконання вироку суду та після його виконання, оскільки дане провадження безпосередньо стосується її інтересів, а отже в свою чергу не позбавлена права на участь в судових засіданнях та відповідного оскарження прийнятих рішень.

Для висновку щодо правильного правозастосування палата враховує наступне.

Як вбачається з кримінального провадження захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування до засудженого, який відбував покарання за вироком  суду, п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Ухвалою місцевого суду від 18 грудня 2017 року клопотання захисника було задоволено та застосовано до ОСОБА_4  Закон України «Про амністію у 2016 році». ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат Каракаш І.П. на вищезазначене рішення місцевого суду подав апеляційну скаргу. Ухвалою судді Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката Каракаша І.П. на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2017 року повернуто особі, яка її подала на підставі положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Повертаючи скаржнику апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду послався на те, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК Україниапеляційну скаргу мають право подати потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. Однак представник потерпілої - ОСОБА_3 - адвокат Каракаша І.П. не є тією особою, яка має право подати апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є важливою складовою конституційного права особи на судовий захист.

Однак формулювання ст. 129 Конституції України не вказують на коло суб'єктів, які наділені правом оскарження судових рішень. Такі особи визначені КПК України та іншими Законами.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 24 КПК України гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

За змістом пунктів 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України потерпілий відноситься до числа учасників (сторін) кримінального провадження та учасників судового провадження.

Разом з тим, згідно з пунктами 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; судове провадження - кримінальне провадження в суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, вирішення тих чи інших питань, у тому числі про застосування амністії, на стадії виконання вироку не охоплюється поняттям «кримінальне провадження» та здійснюється в межах окремих судових процедур. У зв'язку з цим і обсяг прав (включно із правом на апеляційне оскарження судових рішень) тих чи інших учасників кримінального провадження на стадії судового провадження щодо розгляду кримінального провадження по суті та на стадії виконання вироку суду є відмінним. Якщо під час судового розгляду кримінального провадження по суті на стадії виконання вироку суду відповідно до кримінального процесуального закону потерпілий має право брати участь у судових засіданнях і, відповідно, оскаржувати судові рішення, у тому числі в частині застосування до обвинуваченого амністії, то на стадії виконання вироку чинний КПК України не передбачає участі потерпілого в процедурі розгляду судом питання про застосування амністії до засудженого (ч. 5 ст. 539 КПК України). У той же час положення ч. 6 ст. 539 КПК України, що передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про вирішення питань на стадії виконання вироку суду, стосується тих осіб, які беруть чи мають право брати участь у судовому засідання щодо розгляду відповідного питання.

Беручи до уваги вищевикладене, потерпілий не є особою, яка має право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про застосування до засудженого амністії, постановленої на стадії виконання вироку суду, в розумінні   п. 7 ч. 1 ст. 393, ч. 6 ст. 539 КПК України.

Згідно ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Під час розгляду судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою.

Якщо розглядається справа про застосування амністії щодо неповнолітньої особи, в судовому засіданні у передбачених законом випадках бере участь її законний представник.

У судовому засіданні може брати участь захисник.

Отже враховуючи специфічну правову природу амністії, що являє собою особливий акт реалізації кримінально-правової політики держави шляхом ухвалення парламентом закону про повне або часткове звільнення від  відбування покарання осіб, носить імперативний (обов'язковий) характер положень закону, застосування якого не може ставитися в залежність від думки потерпілого, Верховний Суд доходить до висновку, що в розумінні ч. 2 ст. 24 КПК України потерпілий також не може вважатися особою, яка має право оскаржити в апеляційному порядку прийняте судове рішення про застосування амністії на стадії виконання вироку суду.    

За таких обставин, з огляду на вимоги п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційний суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката Каракаша І.П. як таку,  що подана особою, яка не є учасником провадження з питання звільнення особи від відбування покарання, а отже не наділена правом апеляційного оскарження рішень місцевого суду, ухвалених за наслідками розгляду таких клопотань.

Враховуючи викладене, касаційна скарга потерпілої ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Виконуючи приписи ст. 442 КПК, палата робить висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об'єднаної палати.    

Висновок:

Висновок: за змістом  п. 7 ч. 1 ст. 393 КПК України під час виконання вироку суду у провадженні з питань звільнення особи від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році»  потерпілі не можуть бути учасниками  цього провадження, а отже вони не наділені правом апеляційного оскарження рішень місцевого суду, ухвалених за наслідками  такого розгляду.

Керуючись статтями 433436441442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2018 рокупро повернення апеляційної скарги залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

1105
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ