За продаж алкогольних напоїв та тютюну неповнолітнім особам до адміністративної відповідальності притягається продавець, а до власника підприємства торгівлі можуть бути застосовані фінансові санкції (справа № К/800/64/17, 30.08.17)

Фабула судового акту: Як відомо, законодавством забороняється продаж алкогольних виробів особам, які не досягли 18 років. Проте, у погоні за додатковим прибутком досить часто ця заборона ігнорується.

ВАСУ залишив без задоволення касаційну скаргу Приватного підприємця, а рішення попередніх судових інстанцій без змін.

Підприємець звернулась до суду з позовом до ДФС області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 600,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, яким не виповнилось 18 років.

Матеріалами адміністративної справи було встановлено, що працівниками міліції виявлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а саме громадянка, працюючи продавцем в магазині, що належить позивачеві, реалізувала двом неповнолітнім пляшку вина та пачку сигарет.

При цьому позивач посилалась на те, що продавчиня не перебувала з нею у трудових відносинах та відповідати за її дії вона не повинна.

Але за висновком ВАСУ, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій цілком правомірно не взяли до уваги вказані аргументи, оскільки продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, відбулось в магазині, який належить Підприємцю, а продавчиня фактично була допущена до здійснення торгівлі у місці здійснення підприємницької діяльності позивачем.

Суд касаційної інстанції зазначив, що ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 15-3 вказаного Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Згідно п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Аналізуйте судовий акт: Місцева рада не може забороняти або обмежувати торгівлю алкоголем у нічний (ВСУ від 24 травня 2016 року у справі №2а-54/10)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2017 року м. Київ К/800/64/17

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Шипуліної Т.М., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000048 від 27 серпня 2015 року, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємця ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, Підприємець) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2015 року №000048, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 600,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, яким не виповнилось 18 років.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Підприємця, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, з урахуванням встановлених у ході розгляду справи обставин, виходив з того, що контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, оскільки останнім фактично допущено порушення норм законодавства щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, яким не виповнилось 18 років.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Підприємця задовольнити.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 27.08.2015 року прийнято рішення № 000048 про застосування до позивача фінансових санкцій на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у вигляді штрафу в розмірі 13 600,00 грн. за продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, яким не виповнилось 18 років.

Вказане рішення про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 20.07.2015 року серії ІВ № 00005959 та постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бурштинської міської ради Івано-Франківської області №11 від 31.07.2015 року, відповідно до якої громадянку ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

На підставі вказаних матеріалів адміністративної справи встановлено, що 17.07.2015 року працівниками УМВС України в Івано-Франківській області виявлено факт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а саме громадянка ОСОБА_5, працюючи продавцем в магазині «Берегиня», що знаходиться в м. Бурштин та належить Приватному підприємцю ОСОБА_4, реалізувала неповнолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пляшку вина та пачку сигарет, чим порушила правила торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 15-3 вказаного Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Абзацом 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність за порушення вимог ст. 15 - 3 цього Закону, а саме фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6 800,00 грн.

Частиною 4 ст. 17 вказаного Закону визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт продажу алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім особам підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, в якому громадянка ОСОБА_5 фактично визнала свою провину та постановою Бурштинської міської ради Івано-Франківської області від 31.07.2015 року № 11 відповідно до якої громадянку ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Посилання позивача на те, що громадянка ОСОБА_5 не перебувала з нею у трудових відносинах та відповідати за її дії вона не повинна, суди попередніх інстанцій цілком правомірно не взяли до уваги, оскільки продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, відбулось в магазині «Берегиня», який належить Підприємцю, а громадянка ОСОБА_5 фактично була допущена до здійснення торгівлі у місці здійснення підприємницької діяльності позивачем.

Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції факт відсутності трудового договору з продавцем магазину ОСОБА_5 свідчить також і про порушення позивачем норм трудового законодавства.

Таким чином, у ході розгляду справи платником податків з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих податковим органом та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України доказів.

Відсутність відповідних доказів є підставою для відмови у задоволенні позову платника податків.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Із зазначеного вбачається, що судами попередніх інстанцій дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та надано правильну правову оцінку встановленим у справі обставинам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого висновок про правомірність збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року у справі № 809/551/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна

В.П. Юрченко