Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.07.2021 року у справі №2-3241/11

Ухвала

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 2-3241/11

провадження № 61-11940ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 15 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 2-3241/11 (2/465/1184/14), виданого 10 вересня 2014 року Франківським районним судом міста Львова, таким, що не підлягає виконанню.

Франківський районний суд міста Львова ухвалою від 22 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 2-3241/11 (2/465/1184/14), виданого 10 вересня 2014 року Франківським районним судом міста Львова, таким, що не підлягає виконанню - залишив без задоволення.

Львівський апеляційний суд постановою від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнив частково, ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 22 вересня 2020 року скасував та постановив нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 2-3241/11 (2/465/1184/14), виданого 10 вересня 2014 року Франківським районним судом міста Львова, таким, що не підлягає виконанню - відмовив.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 липня 2021 року засобами поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, в якій просили скасувати цю постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною 2 статті 352 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частиною 2 статті 352 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Шишков проти Росії", від 20 лютого 2014 року, заява № 26746/05).

Згідно із частиною 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частиною 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Тлумачення пункту 25 частини 1 статті 353 та частини 1 статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвали про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у касаційному порядку не передбачено.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18).

За таких обставин та з урахуванням вказаних норм процесуального права постанова Львівського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягають оскарженню у касаційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягаює касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 15 червня 2021 року за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький