Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.12.2020 року у справі №499/290/18

Ухвала

26 березня 2021 року

м. Київ

справа № 499/290/18

провадження № 61-18906ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 30 січня 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 4 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2020 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 30 січня 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 4 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Заявнику необхідно було подати до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, зазначивши у ній підстави касаційного оскарження та уточнивши оскаржувані судові рішення, надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Копію ухвали суду від 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримала 27 січня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

12 лютого 2021 року до касаційного суду від заявника надійшла касаційна скарга, яка не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України, оскільки не містить обов'язкових підстав касаційного оскарження, які визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Оскільки заявником недоліки касаційної скарги усунено частково, вказане свідчить про невиконання нею вимог ухвали у повному обсязі, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою

і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 30 січня 2019 року, постанову Одеського апеляційного суду від 4 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2019 року вважати неподаною і повернути заявнику.

Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко