Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 23.12.2020 року у справі №453/1691/14
Постанова КЦС ВП від 07.04.2022 року у справі №453/1691/14

Ухвала28 січня 2021 рокум. Київсправа № 453/1691/14провадження № 61-17196ск20Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю.В.,Розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Сколівська міська рада Львівської області, відділ Держземагенства України у Сколівському районі Львівської області, про визнання будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території шляхом демонтажу самочинно здійсненої добудови до житлового будинку, зобов'язання відновити житловий будинок у попередній стан,ВСТАНОВИВ:У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Сколівська міська рада Львівської області, відділ Держземагенства України у Сколівському районі Львівської області, про визнання будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території шляхом демонтажу самочинно здійсненої добудови до житлового будинку, зобов'язання відновити житловий будинок у попередній стан.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території на АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно здійсненої ОСОБА_1 добудови розміром 5,6 м х 4,25 м до житлового будинку за рахунок коштів відповідача скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.Позов ОСОБА_2 в цій частині задоволено.Усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території на АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно здійсненої ОСОБА_1 добудови розміром 5,6 м х 4,25 м до житлового будинку за рахунок коштів відповідача ОСОБА_1.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року залишено без змін.Постановою Верховного Суду від 28 березня 2019 року у задоволенні заяви Сколівської міської ради Сколівського району Львівської області про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року відмовлено.У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Сколівська міська рада Львівської області, відділ Держземагенства України у Сколівському районі Львівської області, про визнання будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території шляхом демонтажу самочинно здійсненої добудови до житлового будинку, зобов'язання відновити житловий будинок у попередній стан.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року відмовлено.У листопаді 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 18 листопада 2020 року.Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2020 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними та запропоновано заявнику надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку. Касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2020 року.Відповідно до частини
3 статті
3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення з посилання на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції він отримав 13 листопада 2020 року, що підтверджується наданими доказами.Згідно із частиною
1 та
2 статті
390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, його можливо поновити.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині
2 статті
389 ЦПК України.Відповідно до абзацу 2 частини
2 статті
389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Абзацом 4 пункту
5 частини
2 статті
392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункту
5 частини
2 статті
392 ЦПК України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).Частиною
1 статті
394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною
1 статті
394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини
8 статті
394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_1 вказує те, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення частин
1 ,
2 статті
423 ЦПК України та відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року. Зазначає, що доказами відсутності перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території на АДРЕСА_1 є детальний план території житлової та громадської забудови на території Сколівської міської ради на АДРЕСА_2, погоджений керівником відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури у Сколівському районі Кончевичем О. А., затверджений рішенням Сколівської міської ради Львівської області від 11 лютого 2016 року № 44 та детальний план території житлово-громадської забудови на території Сколівської міської ради на АДРЕСА_2 (основне креслення), розроблений архітектором Мецевичем Р. М. Вказує, що виходячи зі змісту наданої містобудівної документації, спірна добудова до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 розміщена на достатній відстані від існуючих запроектованих елементів благоустрою, що дозволяє усім його мешканцям, у тому числі, ОСОБА_2, безперешкодно та вільно користуватись прибудинковою територією.Вважає, що наведені обставини є нововиявленими у розумінні положень статті
423 ЦПК України, тому рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року має бути переглянуте судом.Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею
390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті
392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини
2 статті
389 ЦПК України.Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Керуючись статтями
389,
394,
395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судуУХВАЛИВ:Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.Відкрити касаційне провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Сколівська міська рада Львівської області, відділ Держземагенства України у Сколівському районі Львівської області, про визнання будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території шляхом демонтажу самочинно здійсненої добудови до житлового будинку, зобов'язання відновити житловий будинок у попередній стан, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року.
Витребувати зі Сколівського районного суду Львівської області цивільну справу № 453/1691/14.Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті
395 ЦПК України, у строкдо 11 лютого 2021 року.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Судді: Р. А. Лідовець
І. А. ВоробйоваЮ. В. Черняк