Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.01.2019 року у справі №594/376/18

УХВАЛА

Іменем України

24 січня 2019 року

м. Київ

справа № 594/376/18

провадження № 61-912ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів у зв'язку з тим, що з часу стягнення з відповідача аліментів потреба в матеріальному забезпеченні сина зросла, він почав відвідувати садочок та часто хворіти, тому аліменти в розмірі 500,00 грн в місяць не можуть забезпечити потреби дитини. З урахуванням змінених позовних вимог, ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1 500,00 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення сином повноліття.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягувато з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі в розмірі 1 300,00 грн щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дати набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1 500,00 грн, як витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 серпня

2018 року в частині витрат на професійну правничу допомогу скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4696,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині витрат на професійну правничу допомогу та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

У іншій частині рішення судів не оскаржується.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позов - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, в частині судових витрат, врахувавши принцип пропорційності розміру задоволених визивних вимог, дійшов правильного висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 696,00 грн витрат на професійну правову допомогу, у відповідності до вимог пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року, в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є.Червинська