Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.12.2020 року у справі №215/3330/17

Ухвала

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 215/3330/17

провадження № 61-18889cк20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "Укрсиббанк") про визнання недійсним кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11478237000, укладеного 17 лютого 2016 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1.

У січні 2018 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 437 682,58 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року, в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про захист прав споживача, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним відмовлено. Зустрічний позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту (з Правилами) №11478237000 від 17 лютого 2016 року у загальному розмірі 437 682,58 гривні. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту (з Правилами) №11478237000 від 17 лютого 2016 року у загальному розмірі 437 682,58
грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту (з Правилами) №11478237000 від 17 лютого 2016 року у розмірі 437 682,58 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

17 грудня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 5 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про захист прав споживачів, про визнання недійсним кредитного договору про надання споживчого кредиту та про стягнення заборгованості у розмірі 437 682,58 грн.

Справа № 215/3330/17 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Вказівка в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v.
CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук