Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.09.2019 року у справі №683/970/19

Ухвала

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 686/970/19

провадження № 61-17470ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату, подану представником Рудчуком Валерієм Петровичем, на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 липня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 27 серпня 2019 року в справі за позовом Хмельницького обласного військового комісаріату до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Хмельницький обласний військовий комісаріат звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 про стягнення коштів у розмірі 86 782,62 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 перебував на посаді військового комісара Старокостянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату.

Наказом військового комісара Хмельницького обласного військового комісаріату від 31 жовтня 2016 року № 274 його було усунуто від виконання службових обов'язків у зв'язку із затриманням за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.

09 листопада 2016 року ОСОБА_3 було звільнено з-під варти в зв'язку із внесенням застави. На підставі судових рішень до ОСОБА_3 у період з 14 листопада 2016 року по 05 жовтня 2017 року було застосовано захід забезпечення у виді відсторонення від виконання обов'язків військового комісара.

В зв'язку із цим, відповідно до вимог пунктів 11.1,11.2,11.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 11 червня 2008 року № 260 за період з 01 по 07 листопада 2016 року ОСОБА_3 підлягало до виплати грошове забезпечення у вигляді посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а за період з 08 листопада 2016 року по 05 жовтня 2017 року - грошове забезпечення у виді окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Проте, на підставі наказу військового комісара від 14 листопада 2016 року № 295 ОСОБА_3 було допущено до виконання обов'язків за посадою старшого офіцера мобілізаційного відділення Старокостянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату зі встановленням відповідного посадового окладу, премій, надбавок та винагород, а

з 22 листопада 2016 року по 03 січня 2017 року його було відряджено в розпорядження військового комісара Хмельницького обласного військового комісаріату в підпорядкування заступника військового комісара по роботі з особовим складом. З 04 січня 2017 року ОСОБА_3 прибув з відрядження та приступив до виконання службових обов'язків за посадою старшого офіцера мобілізаційного відділення Старокостянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату, які виконував до 03 листопада 2017 року, коли його було звільнено в запас на підставі пункту "є" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (у зв'язку із обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили).

Вищенаведене призвело до переплати грошового забезпечення

ОСОБА_3 за період з листопада 2016 року по квітень 2017 року на загальну суму 86
782,62 грн, що встановлено аудиторським звітом за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності Хмельницького обласного військового комісаріату за період з 01 червня 2014 року

по 31 грудня 2018 року.

Оскільки ОСОБА_3 був відсторонений від посади до набрання вироком законної сили, тому не мав права на одержання грошового забезпечення у повному обсязі, а тому переплачена йому сума грошового забезпечення у розмірі 86 782,62 грн є рахунковою помилкою з боку платника, в зв'язку із чим зазначені кошти підлягають поверненню.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 липня 2019 року в задоволені позовних вимог Хмельницького обласного військового комісаріату відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Хмельницький обласний військовий комісаріат оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату залишено без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 липня 2019 року залишено без змін.

23 вересня 2019 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку звернувся Хмельницький обласний військовий комісаріат із касаційною скаргою, яка підписана представником Рудчуком В. П., та, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 липня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Справа № 683/970/19 визнана судом першої інстанції малозначною та розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00
грн.

Предметом позову у справі № 683/970/19 є про стягнення переплаченої суми грошового забезпечення у розмірі 86 782,62 грн.

Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 192 100,00 грн (1 921,00 грн х 100).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом враховано, що оскаржуване судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 липня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Хмельницького обласного військового комісаріату, подану представником Рудчуком Валерієм Петровичем, на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 липня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року в справі за позовом Хмельницького обласного військового комісаріату до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило