Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.04.2019 року у справі №201/5097/17

Ухвала

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 201/5097/17

провадження № 61-5373 ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пилипенко Наталія Миколаївна, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на оскаржувані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 394 ЦПК України.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, Верховним Судом постановлено ухвалу від 24 червня 2019 року про відмову у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ці самі судові рішення - рішення Жовтневого районного суду м.

Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенціївправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_1 скористався передбаченим законом правом на касаційне оскарження судових рішень у цій справі та є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого повторно подає касаційну скаргу на ті ж судові рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 3 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пилипенко Наталія Миколаївна, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь