УХВАЛА

19 березня 2019 року

м. Київ

справа № 554/7688/18

провадження № 61-4505ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтава, про стягнення заборгованості за аліментами та неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконує належним чином батьківські обов'язки та рішення суду, у зв'язку з чим з вини останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 5 603,25 грн. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила стягнути 5
603,25 грн заборгованості за аліментами та 39 639,10 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 603,25 грн заборгованості за аліментами та 39 639,10 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Змінено рішення суду першої інстанції та зменшено розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що підлягає стягненню з відповідача до 5 603,25 грн. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

28 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду України касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 5 603,25 грн заборгованості за аліментами та 39 639,10 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, судом не встановлено і заявник на такі не посилається.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), "Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2019 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби міста Полтава, про стягнення заборгованості за аліментами та неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник