Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.12.2019 року у справі №638/10207/17
Ухвала КЦС ВП від 23.12.2019 року у справі №638/10207/17

Ухвала

20 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 638/10207/17

провадження № 61-22570ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у справі

за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (далі - КП "ХТМ") звернулось до суду із позовом про стягнення

з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги

з теплопостачання в сумі 21 535,10 грн за період з 01 квітня 2013 року

по 31 грудня 2016 року, 3% річних - 777,65 грн, інфляційних втрат

у розмірі - 4 778,83 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня

2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, позов КП "ХТМ" задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь

КП "ХТМ" заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період

з 26 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 19 083,31 грн,

3% річних - 777,65 грн, інфляційні втрати у розмірі - 4 778,83 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якій заявники просять скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2019 року

та постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 27 091,58 грн, тобто суму, яка станом

на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн * 100 = 192 100,00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних.

Заявники у касаційній скарзі вказали, що справа має для них виняткове значення, а тому є підстави для відкриття касаційного провадження. Верховний Суд, враховуючи ціну позову, розмір встановленої судами суми заборгованості, доводи заявників, які значною мірою стосуються порушення судами принципу змагальності та відсутності коштів

на виконання судового рішення про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, з такими твердженнями ОСОБА_1,

ОСОБА_2 не погоджується і вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 червня 2019 року

та постанову Харківського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року

у справі за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особам, які подали касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников