Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.08.2020 року у справі №761/34299/19

Ухвала

20 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 761/4299/19

провадження № 61-16268ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.

Києва від 10 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Свої вимоги мотивувала тим, що вони з відповідачем мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не надає їй матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча працює та має стабільний офіційний дохід. Просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до повноліття дитини. Також просила стягнути аліменти за минулий час

за 6 місяців у розмірі 46 881 грн 46 коп., оскільки вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, проте останній від сплати їх ухилявся.

Просила вирішити питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за минулий час, а саме: за шість місяців з 1 березня 2019 року по 30 серпня 2019 року включно у розмірі 46 881 грн 46 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2020 року залишено без змін.

У листопаді 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м.

Києва від 10 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявником подано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Як на підставу поновлення строку на касаційне оскарження, заявник посилається на те, що оскаржувана постанова надійшла на його адресу

01 жовтня 2020 року. На підтвердження вказаного надає копію конверта, в якому надійшла вказана постанова, та виписку з публічного акціонерного товариства "Укрпошта".

Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження

є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга,

є малозначною в силу закону.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва

від 10 січня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду

від 23 вересня 2020 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 вересня

2020 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва

від 10 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду

від 23 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович