Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2020 року у справі №643/14931/17

Ухвала

Іменем України

09 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 643/14931/17

провадження № 61-14641 ск 20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м.

Харкова від 02 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

Встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Московського районного суду м.

Харкова з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що продаж спірної квартири, яка перебувала у власності ОСОБА_5 було здійснено ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Однак ОСОБА_5 через свій стан вважав, що вона регулює питання приватизації та не передбачає право відчуження квартири, а про відчуження його квартири він дізнався у нотаріуса під час складання заповіту на свою дочку.

Під час розгляду даної справи позивач ОСОБА_5 помер, у зв'язку із чим його спадкоємицею - дочкою ОСОБА_2 заявлено до суду клопотання про залучення її до участі у справі як правонаступника позивача у зв'язку зі смертю останнього.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02 березня 2020 року, залучено до участі у даній справі правонаступника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2.

Не погодившись із даною ухвалою суду, відповідачем ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 березня 2020 року,

Постановою Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Московського районного суду м.

Харкова від 02 березня 2020 року залишено без змін.

30 вересня 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання про заміну позивача на його правонаступника.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи оскаржувані рішення, порушили норми процесуального права. Заявник, зокрема, зазначає, що спірні правовідносини не передбачають правонаступництива, оскільки сіпрне майно не перебувало у власності позивача на час його смерті та не входить до складу його спадщини, а тому суд першої інстанції безпідставно провів заміну позивача.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 жовтня 2020 року, для розгляду справи визначено колегію суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті ЦПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Постановляючи ухвалу від 02 березня 2020 року Московський районний суд м.

Харкова, з висновками якого погодився і Харківський апеляційний суд в постанові від 03 вересня 2020 року, виходив із того, що спірні правовідносини передбачають правонаступництво, а тому наявні належні підстави для заміни померлого позивача ОСОБА_5 на його спадкоємицю - дочку ОСОБА_2.

Верховний Суд погоджується із відповідними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також фактичним обставинам, встановленим судами.

Як установлено судами, предметом спору являється визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, яка на думку позивача ОСОБА_5 незаконно вибула із його власності. Первісний позивач ОСОБА_5 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 червня 2018 року. ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5, що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19 червня 1996 року та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 05 вересня 2006 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статтях 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статті 1219 ЦК України.

Згідно частини 2 статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Право власності на квартиру не є особистим правом спадкодавця згідно статті 1219 ЦК України, а тому відповідне речове право щодо спірної квартири, яка є об'єктом спірних правовідносин, може бути частиною спадкових прав особи-позивача, що свідчить про наявність правонаступництва у спірних правовідносинах між позивачем та його відповідним правонаступником (спадкоємцем).

Таким чином, Московський районний суд м. Харкова та Харківський апеляційний суд дійшли обґрунтованого висновку про правомірність заміни позивача ОСОБА_5, який помер, на його правонаступника (спадкоємця) - дочку ОСОБА_2.

Із змісту касаційної скарги, вбачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи зводяться до суб'єктивного тлумачення відповідних норм законодавства та не дають підстав для висновків щодо незаконності ухвали Московського районного суду м. Харкова від 02 березня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року.

У відповідності до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 389 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 02 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

В. О. Кузнєцов