Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.11.2020 року у справі №755/10487/19

Ухвала

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 755/10487/19

провадження № 61-15100cк20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М.

М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувсядо суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" (далі - ПАТ "Енергополь-Україна") про стягнення з відповідача вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку, заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку по 02 травня 2019 року включно та заборгованості по заробітній платі з 02 травня 2019 року по день фактичного розрахунку з утриманням індексу інфляції.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що у серпні 2019 року ОСОБА_1 було виплачено борг по заробітній платі у сумі 28 463,30 грн згідно зарплатної відомості №4 від 23 серпня 2019 року з 01 травня 2019 по 31 травня 2019 року. Підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку на підставі частини 1 статті 117 КЗпП відсутні.

15жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову у справі № 755/10487/19 не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" про стягнення заробітної плати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук