Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.01.2020 року у справі №466/5157/18
Ухвала КЦС ВП від 16.01.2020 року у справі №466/5157/18

Ухвала

16 січня 2020 року

місто Київ

справа № 466/5157/18

провадження № 61-843ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства "Рясне-402" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення 20 000,00
грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної тривалим розглядом судом іншої цивільної справи за позовом відповідача щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2018 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що позивачем не надано доказів причинного зв'язку між діями відповідача, які полягали у зверненні до суду із позовом щодо стягнення заборгованості і довготривалим процесом розгляду такої справи, та заподіянням позивачу моральної шкоди. Надана позивачем медична документація не свідчить, що саме участь позивача у судових засіданнях спричинила звернення до лікаря.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зробив висновок, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди необхідно встановити наявність загальних підстав для відшкодування такої шкоди, зокрема факт заподіяння позивачу шкоди, суть якої повинна полягати у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, протиправність діяння відповідача; наявність причинного зв'язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача; вину відповідача у заподіянні такої.

Наведені позивачем обставини як певні негативні наслідки не можуть визнаватися як факт заподіяння моральної шкоди, а довготривалий розгляд іншої цивільної справи та участь у ній позивача не може вважатися внаслідок винної та протиправної поведінки відповідача. За наведених обставин суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позовні вимоги не доведені, а тому не підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 09 січня 2020 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить задовольнити його вимоги відповідно до апеляційної скарги від 05 листопада 2018 року та стягнути 20 000,00 грн.

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення, ухвалене у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2 102,00 грн.

Ціна позову у цій справі про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди складає 20 000,00 грн. Станом на 01 січня 2020 року зазначена ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00
грн х 100 = 210 200,00 грн).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акта розташовані серед Загальних положень статті 19 ЦПК України, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правил пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, заявником не зазначено.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.

Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточними і подальшому оскарженню не підлягає.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене у малозначній справі, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19 389 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства "Рясне-402" про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний