Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.03.2018 року у справі №310/2058/17

Ухвала

11 червня 2018 року

м. Київ

справа № 310/2058/17

провадження № 61-10636св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КратаВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Міністерство Оборони України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2017 року у складі судді:

Полянчука Б. І. та постанову апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року у складі суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Міністерства Оборони України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року, в якій просить оскаржені рішення скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з'ясовано, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

У частині 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 310/2058/17 становить 100 000,00грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 310/2058/17 є малозначною у силу вимог закону. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Cпосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що у деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначено законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (SOKURENKO AND STRYGUN v. UKRAINE, № 29458/04 та № 29465/04, § 27, ЄСПЛ, від 20 липня 2006 року).

Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження у справі № 310/2058/17 за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель