Ухвала

Іменем України

09 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 393/960/13

провадження № 61-15414ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: Міжрайонний реєстраційно - екзаменаційний відділ Державної автомобільної інспекції, Відділ державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі судді Дьомич Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: Міжрайонний реєстраційно - екзаменаційний відділ Державної автомобільної інспекції, Відділ державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції, звернення стягнення на предмет застави та визнання права власності на автомобіль.

Позов обґрунтовано тим, що 23 квітня 2011 року між сторонами укладено кредитний договір за умовами якого ОСОБА_2 отримав в кредит кошти в сумі 7 000,00 дол. США, що на момент укладання даної угоди становила в еквіваленті в національній валюті 56 000,00 грн, з кінцевим терміном повернення до 30 квітня 2011 року. В забезпечення виконання зобов'язань в разі їх порушення, між ними обумовлено письмово, що ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 у заставу належний йому на праві приватної власності автомобіль DAIHATSU, модель "Terios", 2008 року випуску, тип: Легковий універсал-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, колір: сірий. У зв'язку з невиконанням відповідачем зазначених обов'язків виникла заборгованість у розмірі 55 930,00 грн, з розрахунку 7,993 грн за курсом Національного банку України. ОСОБА_2 відступив ОСОБА_1 своє рухоме майно неповерненням боргу позики. Рішенням Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2012 року у цивільній справі № 1122/442/12 позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за простроченими зобов'язаннями з урахуванням індексу інфляції за час прострочення в сумі 98 484,19 грн, три процента річних у розмірі 2 921,11 грн та судові витрати в сумі 1 514,05 грн. Станом на день подачі позову, ОСОБА_2 добровільно відмовляється виконувати рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2012 року, яке знаходиться на виконанні Відділу державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції.

Заочним рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено. Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль DAIHATSU модель Terios, 2008 року випуску, тип: легковий універсал - В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, колір сірий, належний на праві приватної власності ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2012 року. Визнано право власності на автомобіль DAIHATSU модель Terios, 2008 року випуску, тип: легковий універсал - В, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_2, колір сірий, належний на праві приватної власності ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2012 року.

У травні 2020 року, особа яка не була учасником справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал") оскаржило зазначене судове рішення в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі ТОВ "Вердикт Капітал" зазначило, що скаржник не був залучений судом до участі у справі, однак, заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2014 року порушує його права та законні інтереси як заставодержателя рухомого майна, право власності на яке оспорюваним рішенням визнано за позивачем. У апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2014 року, оскільки зі змістом оскаржуваного судового рішення він ознайомився лише 30 березня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому причина пропуску строку на апеляційне оскарження є поважною.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 травня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Вердикт Капітал" на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2014 року залишено без руху для усунення недоліків, у тому числі для подання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з відповідними доказами на підтвердження доводів про поважність причин пропуску строку та неможливість своєчасного звернення до суду. Цією ж ухвалою, наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, визнано неповажними.

07 серпня 2020 року ТОВ "Вердикт Капітал" на виконання ухвали апеляційного суду направило заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. В частині обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник вказав, що оскільки зі змістом оскаржуваного рішення суду він ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень, то доказів на матеріальних носіях надати не може, адже жодним чином такий процес не фіксував. Необхідність пошуку інформації в реєстрі у скаржника виникла у процесі звернення стягнення на майно боржника - відповідача у даній справі. Крім того, заявник надав суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 31 серпня 2020 року скаржнику продовжено строк на виконання вимог ухвали Кропивницького апеляційного суду від 04 травня 2020 року на десять днів з дня отримання копії зазначеної ухвали, запропоновано крім іншого надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якій зазначити інші обставини, які є об'єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення скаржника, пов'язаними з істотними перешкодами чи труднощами для апеляційного оскарження рішення суду у даній справі в межах розумного строку, а також належні докази на підтвердження таких свої доводів.

У вересні 2020 року ТОВ "Вердикт Капітал" надав матеріали на усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник посилався на ті ж самі обставини, які наводились ним у заяві від 08 серпня 2020 року.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження ТОВ "Вердикт Капітал" відмовлено.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що апеляційна скарга подана зі спливом більше ніж шість років з моменту ухвалення оскаржуваного судового рішення, а ТОВ "Вердикт Капітал" не наведено обґрунтованих доводів наявності поважних причин пропуску строку.

ТОВ "Вердикт Капітал" у жовтні 2020 року засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що заявник звернувся з апеляційною скаргою, як особа яка не брала участі у справі, вважаючи що рішенням суду першої інстанції порушено її права та інтереси.

Крім того апеляційним судом проігноровано правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16.

У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з положеннями частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 6 статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги ТОВ "Вердикт Капітал", змісту ухвали Кропивницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 січня 2015 року у справі № 401/308/15-ц відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Новгородківського районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_2, ТОВ "Кредекс Фінанс", Відділ Державної виконавчої служби Ульянівського районного управління юстиції про зняття арешту з майна - автомобіля марки "Daihatsu", моделі "Terios", 2008 року випуску, державний реєстраційний номер № НОМЕР_2, накладеного постановами від 16 лютого 2011 року та від 28 лютого 2014 року при примусовому виконанні рішення суду. Обґрунтовуючи позов у справі № 401/308/15-ц, ОСОБА_1 посилався, зокрема, на те, що на підставі рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2014 року у справі № 393/960/13-ц він став власником вказаного транспортного засобу, коли виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредекс Фінанс" були відсутні. Вирішуючи спір у справі № 401/308/15-ц по суті 09 липня 2015 року, місцевий суд зазначив, що ОСОБА_2, представники Відділу Державної виконавчої служби Ульянівського районного управління юстиції, ТОВ "Кредекс Фінанс" про час і місце судового засідання повідомлені у встановленому порядку, до суду не прибули.

Крім того, до суду апеляційної інстанції ТОВ "Вердикт Капітал" надано копію витягу з нової редакції статуту товариства, а також копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Кредекс Фінанс" від 01 серпня 2018 року № 01/08-2018, з яких убачається, що ТОВ "Кредекс Фінанс" змінило назву на ТОВ "Вердикт Капітал", про що також свідчить незмінний код ЄДРПОУ.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вердикт Капітал" на заочне рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 січня 2014 року, апеляційний суд правильно застосував положення пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України та обґрунтовано виходив з того, що ТОВ "Вердикт Капітал", як правонаступник ТОВ "Кредекс Фінанс", було обізнано про існування заочного рішення суду першої інстанції у 2015 році, а наведені останнім підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є неповажними.

Доводи касаційної скарги про те, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження апеляційний суд не взяв до уваги той факт, що ТОВ "Вердикт Капітал" звернулося з апеляційною скаргою, як особа яка не брала участі у справі № 393/960/13, не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 13 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 292 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частин 1 , 3 статті 294 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особа, яка не брала участі у справі, може подати апеляційну скаргу на рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, протягом місяця з дня, коли ця особа дізналася про існування такого рішення.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частини 3 статті 357 ЦПК України (частина 4 статті 357 ЦПК України в указаній редакції).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, подання апеляційної скарги особою не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, не звільняє її від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження у загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (§ 53,55, рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі "Воловик проти України", заява № 15123/03).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41, рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (§ 34, рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06, № 35548/06).

ЦПК України не визначений конкретний перелік причин, що належать до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка не брала участі у справі, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року в справі № 442/37/14 (провадження № 61-1683св19).

Верховний Суд відхиляє посилання заявника на правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 360/1938/16, оскільки у зазначеній справі вирішувалось питання щодо правомірності звернення особи до апеляційного суду, яка не брала участі у розгляді справи, та не була залучена стороною та можливість застосування до такої особи присічного річного строку для поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, тоді як оскаржуваною ухвалою апеляційного суду особі, яка звернулася з апеляційною скаргою, відмовлено у відкритті з інших підстав - на підставі пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України.

Отже, ухвала Кропивницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у справі є законною та обґрунтованою, постановленою із додержанням норм процесуального права, правильне застосування норм права є очевидним, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись частинами 4 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Міжрайонний реєстраційно - екзаменаційний відділ Державної автомобільної інспекції, Відділ державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції, про звернення стягнення на предмет застави та визнання права власності на автомобіль, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. УсикПолтавського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року