Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.03.2019 року у справі №321/311/18

Ухвала

01 березня 2019 року

м. Київ

справа № 321/311/18

провадження № 61-3553ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб:

Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, про визнання права власності на рухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали, загальною ціною 70
000,00 грн.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року залишено без змін.

У лютому 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у цій справі становить 70 000,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Особа, яка подала касаційну скаргу, в касаційній скарзі посилається на виняткове значення справи для позивача та значний суспільний інтерес.

Рекомендація № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендує державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право заявника на апеляційний перегляд справи було забезпечено.

Враховуючи те, що предметом позову є визнання права власності на будівельні матеріали, загальною ціною 70 000,00 грн, а винятковість справи особою, яка подала касаційну скаргу, об'єктивно не підтверджено, Верховний Суд приходить до висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення, які оскаржуються, прийняті у малозначній справі, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, про визнання права власності на рухоме майно.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв