Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.12.2020 року у справі №645/6912/19

Ухвала

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 645/6912/19

провадження № 61-17777ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року Харківський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, перебуваючи з 11 вересня 2018 року на обліку у Харківському міському центрі зайнятості як безробітний, 26 квітня 2019 року повідомив про факт отримання ним 22 березня 2019 року свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю з порушенням строку, встановленого підпунктом 4 пункту 2 статті 44 Законе України "Про зайнятість населення". У зв'язку з цим, у період з 22 березня по 25 квітня 2019 року відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 5 022,53 грн. Добровільно повернути отримані кошти відповідач відмовився.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 5
022,53 грн та судові витрати.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського міського центру зайнятості вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 5 022,53 грн.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 не мав права перебувати у статусі безробітного і отримувати виплати допомоги по безробіттю, оскільки отримання ним 22 березня 2019 року свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю є обставиною, яка впливає на умови виплати матеріального забезпечення і надання соціальних послуг, про яку відповідач не повідомив центр зайнятості у встановлений законом строк.

26 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволені позову.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пунктів 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення коштів у розмірі 5 022,53 грн., що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00
грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.

При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпункту "а " "в", пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є необґрунтованими з урахуванням того, що практика розгляду судами таких спорів є усталеною, заявником не наведено прикладів протилежної судової практики.

Щодо доводів заявника про те, що справа має для нього виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів про те, що справа має для нього виняткове значення.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у справі за позовом Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик