Ухвала

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 328/284/19

провадження № 61-17290ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_2, Долинська сільська рада Токмацького району Запорізької області, про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом,

у якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2325280800:10:001:0056, розташовану на території Долинської сільської ради, площею 3,75 га.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 12 червня

2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду

від 20 серпня 2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_2, Долинська сільська рада, про визнання права власності на земельну ділянку - відмовлено.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду

від 20 серпня 2019 року, у якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати

і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою

в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються

й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1
921 грн.

Ціна позову у даній справі 97 335,60 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн * 100 = 192 100 грн),

а тому справа є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 12 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_2, Долинська сільська рада Токмацького району Запорізької області, про визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков