Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.05.2020 року у справі №243/6512/19

Ухвала

05 травня 2020 року

м. Київ

справа № 243/6512/19-ц

провадження № 61-7310 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,

Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: адвокатське об'єднання "Ліга Справедливості", товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання адвокатів юристів "Ліга Справедливості" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_2, треті особи: адвокатське об'єднання "Ліга Справедливості", товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання адвокатів юристів "Ліга Справедливості" про стягнення заборгованості у розмірі 18 568 грн

88 коп. за договорами про надання правової допомоги та відступлення права вимоги.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2020 року залишено без змін.

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись

на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про задоволення

її позову.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України

не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом позову в даній справі є майнова вимога (стягнення заборгованості) у розмірі 18 568 грн 88 коп., яка станом на 01 січня 2020 року

не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 102*100=210 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків не встановлено й Верховним Судом.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною

та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ("Brualla Gomez de la Torre v.

Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17 січня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду

від 01 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2, треті особи: адвокатське об'єднання "Ліга Справедливості", товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання адвокатів юристів "Ліга Справедливості" про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

І. А. Воробйова

Д. Д. Луспеник