УхвалаІменем України03 лютого 2020 рокум. Київсправа № 212/173/18провадження № 61-15560ск19Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,розглянув касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Дніпропетровської області. про відшкодування моральної шкоди,ВСТАНОВИВ:У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом до Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Дніпропетровської області, у якому просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі
725 985грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Позов мотивовано тим, що продовж більш ніж 5 років вона незаконно перебувала під слідством, чим їй було завдано моральної шкоди, яка полягає в принижені честі і гідності, порушенні нормальних життєвих зав'язків, погіршенні стосунків з оточуючими, відсутності можливості виїхати за межі України.Посилаючись на те, що з вини органів досудового слідства, прокуратури та суду їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 725 985 грн, а також те, що витрати на правничу допомогу складають 10 000 грн, просила задовольнити позовні вимогиРішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з Держави України, в особі Державної казначейської служби України з державного бюджету України на користь позивача 262 899 грн у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі
10 000грн.Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково. Другий абзац резолютивної частини рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2019 року викладено в новій редакції.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 в рахунок у відшкодування моральної шкоди в розмірі 262 899 грн. Змінено рішення в частині стягнутої з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 суми витрат на правничу допомогу, зменшивши її з 10 000 грн до
3 621грн. В іншій частині рішення залишене без змін.У касаційній скарзі Державна казначейська служба просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.Частиною
4 статті
394 ЦПК України передбачено, що у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті провадження, якщо, зокрема, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.Статтею
1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі
Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".Статтями
2,
4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Статтями
2,
4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", виникає у випадку, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.Відповідно до Статтями
2,
4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" України "
Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" розмір моральної шкоди, визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 вересня 2011 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною
1 статті
122 КК України та прийнято постанову про застосування запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд.
Постановою прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області від 30 грудня 2016 року кримінальне провадження № 12015040750002956 від 09 жовтня 2015 року закрито, у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.Таким чином, ОСОБА_1 перебувала під слідством та судом в період з 05 вересня 2011 року по 30 грудня 2016 року.Судом першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, враховано що ОСОБА_1 безпідставно перебувала під слідством та судом 63 місяців та що до неї було застосовано запобіжні заходи, чим останній було завдано моральну шкоду, розмір якої судами визначено з урахуванням її доведеності позивачем та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості.Разом з тим, не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що для визначення розміру відшкодування позивачеві моральної шкоди необхідно брати як розрахункову величину розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з огляду на таке.Відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року, мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі
1 600
грн.Однак, відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачеві не є його посадовим окладом, заробітною платою чи іншою виплатою, а відтак, підстави для застосування наведеної норми до виниклих правовідносин відсутні. Крім того,
Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року не вносилися зміни до Закону України "
Про Державний бюджет України на 2018 рік.Зі змісту частини
1 статті
137 ЦПК України витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок державиЧастиною
3 статті
137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Пунктами
1,
2 частини
3 статті
141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову. Значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до частини
2 статті
141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволенні позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Державної казначейської служби України витрат на правничу допомогу, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам.Із оскаржуваних судових рішень, доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.Згідно з положеннями пункту
5 частини
2 статті
394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.Керуючись пунктом
5 частини
2 , частинами
4 та
5 статті
394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Дніпропетровської області. про відшкодування моральної шкоди відмовити.Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.Ухвала оскарженню не підлягає.Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун