Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.06.2019 року у справі №405/1878/18

Ухвала

08 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 405/1878/18

провадження № 61-6152ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", подану адвокатом Даниловою Тетяною Анатоліївною, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", треті особи: ОСОБА_2, Міська рада міста Кропивницького, про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", треті особи: ОСОБА_2, Міська рада міста Кропивницького, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 55 656,31 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 49 344,37 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

26 березня 2019 року ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" через адвоката Данилову Т.

А. направило касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року визначено в розмірі 1 921,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 55 656,31 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн Х 100 = 192 100,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на те, що дана справа становить виняткове значення у сфері страхування, оскільки судом апеляційної інстанції проігноровано пункт 36.3 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також те, що дана справа становить значний суспільний інтерес у зв'язку із безпідставним звільненням від цивільно-правової відповідальності за наслідками правопорушення служб, які відповідають за встановлення дорожніх знаків. Крім того касаційна скарга містить посилання на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування статті 82 ЦПК України при вирішенні справи про цивільно-правові наслідки дорожньо-транспортної пригоди. Однак Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, зокрема, з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, та зазначених підстав не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" через адвоката Данилову Т. А. подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", подану адвокатом Даниловою Тетяною Анатоліївною, на постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", треті особи: ОСОБА_2, Міська рада міста Кропивницького, про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Лесько