Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.06.2018 року у справі №2-80/09

Ухвала

Іменем України

17 травня 2019 року

м. Київ

справа № 2-80/09

провадження № 61-8749 ск 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2019 року

за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішенняПриморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2009 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ сумісного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня

2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Стягнуто державне мито в дохід держави з

ОСОБА_2 17,00 грн, ОСОБА_1 від витрат звільнено.

Анульовано актовий запис про розірвання шлюбу між

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за № 257 від 27 вересня 2006 року, зроблений Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.

Одеси. Здійснено поділ майна, що є об'єктом спільного майна подружжя.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 275,1 кв. м., що розташоване на території Таїровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області в АДРЕСА_2.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 275,1 кв. м., що розташоване на території Таїровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області

в АДРЕСА_2.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею

0,0740 гектарів у межах, визначених на плані, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради,

АДРЕСА_2.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0740 гектарів

у межах, визначених на плані, яка знаходиться на території АДРЕСА_2.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2009 року вищевказане рішення Приморського районного суду м. Одеси

від 01 вересня 2009 року залишено без змін.

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2009 року за нововиявленими обставинами, в якій, з урахуванням уточнень, просив переглянути зазначене судове рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2009 року відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м.

Одеси від 26 листопада 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2009 року

за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ сумісного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжязалишено без змін

У травні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення

за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 5 статті 423 ЦПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно з пунктом 1 частиною 1 та частиною 3 статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частиною 1 та частиною 3 статті 424 ЦПК України, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня

2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина 2 статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами

1,2 частини 2 статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини 2 статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно з пунктом 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня

2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", обставини, які відповідно до пункту 1 частини 2 статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2009року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що наведені заявником підстави та обставини, не є нововиявленими та не можуть бути підставою для скасування рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами, 20 липня 2017 року, тобто після спливу трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили, тому трирічний строк звернення до суду сплив та є присічним.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, а зводяться до переоцінки доказів, що заборонено частиною 1 статті 400 ЦПК України, та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 , 5 та 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду

м. Одеси від 26 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішенняПриморського районного суду

м. Одеси від 01 вересня 2009 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ сумісного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк