Ухвала

04 березня 2019 року

м. Київ

справа № 608/704/18

провадження № 61-3896 ск 19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних від простроченої суми коштів за порушення зобов'язання,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Державної казначейської служби України, в якому просила стягнути солідарно з Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Державної казначейської служби України на її користь ~money0~, з яких ~money1~ - інфляційні нарахування та ~money2~ - три відсотка річних, який обґрунтовано тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили

28 липня 2011 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату її пенсії за періоди, визначені у судовому рішенні. У серпні

2011 року на виконання судового рішення було видано виконавчий лист, який був виконаний 17 липня 2017 року.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області

від 06 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 ~money3~ - інфляційних нарахувань та ~money4~ - трьох відсотків річних.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 січня 2019 року апеляційну скаргу Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишено без задоволення. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 06 листопада

2018 року залишено без змін.

У лютому 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить ~money5~, яка станом на 1 січня

2019 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 ~money6~*500=960 ~money7~) і, крім того, справа не підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 274 ЦПК України).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, у тому числі у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 16 травня 2018 року № 14-16 цс 18 ( № 686/21962/15-ц) та постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №331/6352/16-ц, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.

France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Чортківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської областіподало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, статтею 390, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області

від 06 листопада 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних від простроченої суми коштів за порушення зобов'язання відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник