Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.10.2020 року у справі №185/5973/19

УХВАЛА

29 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 185/5973/19

провадження № 61-13788ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних та річних,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з указаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 42 192,83 грн, з яких: 8 885 грн - 3 % річних від простроченої суми та 33 307,83 грн - інфляційне збільшення боргу за період з 21 листопада 2018 року до 19 червня 2019 року.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати за період з 03 квітня 2019 року до 19 червня 2019 року в розмірі 6 177,49 грн, та 3 % річних за період з 03 квітня 2019 року до 19 червня 2019 року в розмірі 3 300,30 грн, а всього - 9 477,79
грн. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

14 вересня 2020 року ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати частково і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати в сумі 27 130,34 грн за період з 21 листопада 2018 року до 02 квітня 2019 року та 3 % річних у розмірі 5 584,70 грн за період до 21 листопада 2018 року до 02 квітня 2019 року; в іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17 вересня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини 6 , частина 9 статті 19 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів касаційного провадження, ціна позову в даній справі становить 42 192,83 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 * 100 = 210 200
грн).

Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якої одним із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з цим, ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки не узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судових рішень в цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства і не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних та річних.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська