Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.10.2020 року у справі №285/664/20

Ухвала

Іменем України

28 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 285/664/20

Провадження № 51-5002 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Вус С. М.,

суддів: Єремейчука С. В., Стороженка С. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого АТ "Райффайзен Банк Аваль" Хуторянця О. В. на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 лютого 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2020 року,

встановив:

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 лютого 2020 року клопотання прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури задоволено, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060090000734 від 06 червня 2019 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України закрито у зв'язку з невстановленням особи, яка його вчинила та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника потерпілого АТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, аухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 лютого 2020 року - без змін.

У касаційній скарзі представник потерпілого АТ "Райффайзен Банк Аваль" просить скасувати оскаржувані судові рішення, зокрема, з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх вимог вказує, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив клопотання прокурора та закрив кримінальне провадження на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки визначених вказаною нормою правових підстав для цього не було. Зазначає про неналежне розслідування даної справи, та вважає що кваліфікацію кримінального правопорушення встановлено невірно, на його думку дії вчиненого кримінального правопорушення необхідно було кваліфікувати за ч. 4 ст. 190 КК України, що виключає підставу для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії оскаржуваних судових рішень, колегія суддів касаційного суду вважає, що у відкритті касаційного провадження представнику потерпілого слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

За правилами п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно з абз. 4. ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що прокурор звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019060090000734 від 06 червня 2019 року за ознаками складу злочинів, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальні правопорушення та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Як видно з ухвалених судових рішень, жодна з осіб у цьому кримінальному провадженні в якості підозрюваного допитана не була, повідомлення про підозру нікому не вручено, обвинувальний акт не складено та до суду не направлено, тобто не встановлено особу, яка вчинила кримінальні правопорушення.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, законом України про кримінальну відповідальність до тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя чи здоров'я особи або злочинів, за які згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, не віднесені.

За змістом ст. 284 КПК України умовами для закриття кримінального провадження за вказаною підставою є наявність визначених законом умов для закриття кримінального провадження та відповідне клопотання прокурора. При цьому, за наявності всіх визначених законом вимог, закриття кримінального провадження є обов'язком суду.

Тому, оскільки особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, органом досудового розслідування не встановлено, при цьому, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився і дане кримінальне правопорушення відноситься до злочину невеликої тяжкості, а з моменту вчинення злочину минуло більше п'яти років, суд прийняв рішення про задоволення клопотання прокурора та закрив кримінальне провадження на підставі п. 31 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Переглянувши ухвалу районного суду в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги представника потерпілого, які є аналогічними доводам касаційної скарги, та, вказавши відповідні мотиви, обґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду без зміни, зазначивши в своїй ухвалі підстави прийняття такого рішення. Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Посилання у касаційній скарзі на неповноту досудового і судового слідства та зміни підслідності цього кримінального провадження, не може впливати на обов'язок суду закрити кримінальне провадження на підставі положень ст. 284 КПК України за наявності передбачених для п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України підстав.

Доводи представника потерпілого щодо невірної кваліфікації кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції розглянув клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в межах правової кваліфікації за ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, за якою проводилось досудове розслідування.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що оскільки у цій справі особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено і 5-річний строк з часу його вчинення минув, суд прийшов правильного та обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження.

Обґрунтування касаційної скарги представника потерпілого АТ "Райффайзен Банк Аваль" Хуторянця О. В. не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тому колегія судів касаційного суду вважає, що у відкритті касаційного провадження потерпілому необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника потерпілого АТ "Райффайзен Банк Аваль" Хуторянця О. В. на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 лютого 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. М. Вус С. В. Єремейчук С. О. Стороженко