Історія справи

Ухвала ККС ВП від 28.01.2018 року у справі №159/1932/17

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-1805ск18

Верховний суд колегією суддів другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т. В.,

суддів: Мазура М. В., Яковлєвої С. В.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Волинець С. В., яка брала участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 15 листопада 2017 року стосовно ОСОБА_1,

встановив:

статтею 427 КПК визначено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Перевіривши скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором

не дотримано положень п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, оскільки не наведено правового обґрунтування заявлених ним вимог щодо необхідності скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції з підстав, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК.

Так, посилаючись на істотні порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону (419 КПК), прокурор у касаційній скарзі не наводить обґрунтування незаконності ухвали цього суду відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК,а також

не зазначає жодної з безумовних підстав для скасування ухвали апеляційного суду, передбачених ч. 1 ст. 412 КПК.

Також прокурор не зазначила, які клопотання сторони обвинувачення безпідставно

не задовольнив апеляційний суд усупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК.

Вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у формі незастосування закону, який підлягав застосуванню (п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК), прокурор у касаційній скарзі не зазначає конкретних положень закону,

які, на її думку, не застосовано апеляційним судом.

Крім того, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м'якості, прокурор не навела обґрунтування незаконності ухвали апеляційного суду з цієї підстави відповідно до

ст. 414 КПК із урахуванням ч. 2 ст. 50 КК. Прокурор не зазначає, у чому полягає явна несправедливість покарання, призначеного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ч. 2 ст. 307 КК (у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців), й чому таке покарання є недостатнім для кари і виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, а покарання у виді позбавлення волі

на строк 6 років (яке просив застосувати в апеляційній скарзі прокурор), буде сприяти цій меті.

Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ст. 433 КПК переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (прокурор має підтвердити, що не пропустила такого строку при повторному зверненні до суду).

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК,

постановив:

залишити без руху касаційну скаргу прокурора Волинець С. М. і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Т. В. Матієк М. В. Мазур С. В. Яковлєва