Історія справи

Ухвала ККС ВП від 28.09.2020 року у справі №487/6530/19

Ухвала

Іменем України

26 листопада 2020 р.

м. Київ

справа № 487/6530/19

провадження № 51-4514 впс 20

Верховний Суд колегією суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Могильного О. П.,

суддів: Марчука О. П., Слинька С. С.,

розглянувши у судовому засіданні подання Миколаївського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 12019150030002293 щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, до іншого суду апеляційної інстанції,

встановив:

До Верховного Суду у порядку статті 34 КПК України надійшло подання Миколаївського апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 12019150030002293 щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника Абакумова С. М. із Миколаївського апеляційного суду до іншого суду апеляційної інстанції.

Подання мотивовано тим, що при проведенні розподілу вказаних матеріалів кримінального провадження між суддями утворити склад суду неможливо, оскільки двоє з чотирьох суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Миколаївського апеляційного суду раніше брали участь у цьому провадженні та були виключені з автоматичного розподілу. Тому в Миколаївського апеляційному суді не вистачає потрібної кількості суддів для повторного перерозподілу вказаної справи.

Учасники судового провадження належно повідомлені про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань про відкладення його розгляду не надали. Отже наявні всі підстави для розгляду даного подання по суті.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

Частиною 13 статті 31 КПК України передбачено, що у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

Згідно з ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Як убачається з наявних матеріалів кримінального провадження, до Миколаївського апеляційного суду надійшли матеріали щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України за апеляційною скаргою захисника Абакумова С. М. на вирок Заводського районного суду м.

Миколаєва від 14 липня 2020 року.

Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Миколаївського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року, долученого до подання, визначити колегію суддів для розгляду вказаного кримінального провадження неможливо, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Так, до подання долучено витяг з Засад автоматизованої системи документообігу суду в Миколаївському апеляційному суді, затверджених Рішенням зборів суддів Миколаївського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року зі змінами від 16 липня 2020 року.

Відповідно до пункту 2.12 вказаних Засад, визначено склад постійно-діючої колегії суддів судової палати у кримінальних справах, до якої входять: Міняйло М. П., Фаріонова О. М., Куценко О. В. та Чебанова-Губарєва Н. В.

У матеріалах провадження містяться фактичні дані на підтвердження аргументів наведених у поданні щодо неможливості утворити склад суду з огляду на вимоги ч. 1 ст. 76 КПК України, якою встановлено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.

Зокрема, двоє з чотирьох суддів судової палати з розгляду кримінальних справ (Чебанова-Губарєва Н. В. та Фаріонова О. М. ) брали участь у розгляді зазначеного кримінального провадження на стадії досудового розслідування та виключені з автоматичного розподілу відповідно до ст. 76 КПК України.

Таким чином, в судовій палаті з розгляду кримінальних проваджень Миколаївського апеляційного суду не вистачає потрібної кількості суддів, які можуть брати участь у розгляді вказаного провадження.

Вказана обставина унеможливлює виконання Миколаївським апеляційним судом вимог ч. 4 ст. 31 КПК України, відповідно до якої кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

Виходячи зі змісту положень статей 32, 34 КПК України та відповідно до ч. 13 ст. 31 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання голови апеляційного суду та направити матеріали провадження щодо ОСОБА_1 до Херсонського апеляційного суду як найбільш територіально наближеного суду для апеляційного розгляду по суті.

Керуючись статтями 32, 34, 372, 441 КПК України, Суд

постановив:

Подання Миколаївського апеляційного суду задовольнити.

Матеріали кримінального провадження № 12019150030002293 щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115

КК України за апеляційною скаргою захисника Абакумова С. М. на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2020 року направити до Херсонського апеляційного суду для розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Могильний О. П. Марчук С. С. Слинько