Історія справи

Ухвала ККС ВП від 20.01.2021 року у справі №628/1647/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року

м. Київ

справа № 628/1647/18

провадження № 51-191ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Булейко О. Л., Фоміна С. Б.,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 грудня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року, які постановлені в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220320001511, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, зареєстрованого та проживаючого у тому ж АДРЕСА_1), раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Суть питання

За вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 20 грудня 2019 року, який в подальшому було уточнено ухвалами від 30 січня та 30 листопада 2020 року, ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК Українина строк 15 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 1 ст. 185 КК України - на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 185 КК України - на строк 5 років та засуджено до покарання у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 357 КК України на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 01 грудня 2020 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_1 змінив в частині призначення йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України. Постановив пом'якшити призначене за ч. 1 ст. 185 КК України покарання, призначивши йому покарання за вказане кримінальне правопорушення у виді обмеження волі на строк 3 роки. В решті вирок місцевого суду залишив без змін.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями місцевого і апеляційного судів ОСОБА_1, в межах строку на касаційне оскарження, вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, за наслідками розгляду якої касаційний суд постановив такі рішення:

ухвалою від 19 січня 2021 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) і надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків;

ухвалою від 13 травня 2021 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 разом з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки він не усунув недоліки своєї касаційної скарги, яку було залишено без руху.

У черговий раз засуджений ОСОБА_1, поза межами строку на касаційне оскарження, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, як можливо зрозуміти з її змісту, він просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо нього та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому засуджений не подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) касаційну скаргу на судові рішення може бути подано протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Воно надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, визначитися з своїми аргументи та їх обґрунтуванням.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 була постановлена 01 грудня 2020 року і вручена йому (згідно з інформацією, наданою працівником ДУ "Холодногірська виправна колонія №18", в якій засуджений відбуває покарання) 30 грудня 2020 року, а тому останнім днем подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції для засудженого ОСОБА_1 було 31 березня 2021 року.

Однак засуджений ОСОБА_1, подавши касаційну скаргу до суду касаційної інстанції лише 27 травня 2021 року (згідно його підпису на касаційній скарзі), тобто після закінчення визначеного ч. 2 ст. 426 КПК України строку на касаційне оскарження, питання про поновлення йому строку на касаційне оскарження судових рішень не порушує.

Таким чином, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Верховний Суд вважає за необхідне повернути касаційну скаргу, оскільки засуджений ОСОБА_1 подав її після закінчення строку касаційного оскарження і не порушив питання про поновлення йому цього строку.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М. В. Мазур О. Л. Булейко С. Б. Фомін