Історія справи

Ухвала ККС ВП від 11.01.2018 року у справі №393/10/17

справа № 393/10/17

провадження № 51-181ск18

Ухвала

11 січня 2018 року м. Київ

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

у складі колегії:

головуючої Григор'євої І.В.,

суддів: Голубицького С.С., Лагнюка М.М.,

розглянувши касаційну скаргу законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на судові рішення,

встановив:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу було подано без додержання вимог пунктів 1-5 ч. 2 та частин 3,5 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу; судове рішення, що оскаржується; обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, та вимоги особи, що подає скаргу; до скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ст. 427 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Тому, законний представник заперечуючи законність судових рішень, має конкретно вказати у чому полягають допущені, на її думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування оспорюваних рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

Проте всупереч законодавчим приписам у поданій скарзі не викладено обґрунтування допущення судами таких порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування чи зміну оспорюваних рішень на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення ч. 1 ст. 438 КПК в їх взаємозв'язку.

Крім того, законний представник не зазначила своїх вимог відповідно до ст. 436 КПК (рішення, які суд касаційної інстанції вправі прийняти за наслідками розгляду скарги).

Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.

Поряд із ч. 1 ст. 429 КПКний представник направляючи до суду 23 грудня 2017 року свою касаційну скаргу вказала, що скарга подається до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що не відповідає приписам п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), згідно з якою судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Також у касаційній скарзі не зазначено поштової адреси ОСОБА_2 та судових рішень, які нею оскаржуються.

Водночас до скарги засудженим не додано завірених належним чином копій судових рішень.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 427 КПК залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, суд

постановив:

Касаційну скаргу законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на судові рішення залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

І.В. Григор'єва С.С. Голубицький М.М. Лагнюк