Історія справи

Ухвала ККС ВП від 01.03.2021 року у справі №463/11783/20

Ухвала

Іменем України

9 березня 2021 року

м. Київ

справа № 463/11783/20

провадження № 51-6358впс20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т. В.,

суддів Марчука О. П., Слинька С. С.,

секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,

заявника ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянув в судовому засіданні подання Львівського апеляційного суду про направлення з одного суду апеляційної інстанції до іншого провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Львові (справа № 463/11783/20) з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 9 грудня 2020 року про відмову у задоволенні скарги,

встановив:

Указане подання надійшло до Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК. Воно мотивовано тим, що для розгляду вищезазначеного провадження у Львівському апеляційному суді неможливо утворити новий склад колегії суду, оскільки в судовій палаті з розгляду кримінальних справ не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який частково підтримав подання Львівського апеляційного суду та клопотав про передачу матеріалів зазначеного провадження до іншого апеляційного суду Центрального, Східного або Південного регіонів України (оскільки не довіряє апеляційним судам Західного регіону), перевіривши наведені у поданні доводи, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.

Згідно з ч. 13 ст. 31 КПК у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

З наданих до суду матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ухвалою від 9 грудня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, вчинене відносно нього суддею Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 у змові з іншими суддями, яке полягає у повідомленні його клієнта про припинення адвокатської діяльності скаржника.

Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу.

Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 лютого 2021 року призначення суддів не відбулось, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Так, відповідно до звіту про неможливість розподілу справи між суддями

від 2 лютого 2021 року в кримінальній палаті цього суду фактично здійснюють правосуддя 12-ть суддів, з яких 9-ть суддів, а саме: Белена А. В., Березюк О.

Г., Галапац І. І., Гончарук Л. Я., Гуцал І. П., Каблак П. І., Маліновська-Микич О. В., Партика І. В. та Романюк М. Ф. заявили самовідвід та ухвалами Львівського апеляційного суду від 18,28 та 30 грудня 2020 року відведені від участі у цьому провадженні, а суддя Головатий В. Я. не може брати участь у цьому провадженні відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, оскільки оскаржується судове рішення, постановлене його рідним братом суддею Головатим Р. Я.

Вказані обставини унеможливлюють виконання Львівським апеляційним судом вимог ч. 4 ст. 31 КПК щодо забезпечення здійснення розгляду кримінального провадження колегіально судом у складі не менше трьох суддів.

Таким чином, у Львівському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду вищезазначеного провадження, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 31 КПК та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК є підставою для передачі зазначеного провадження на розгляд до іншого апеляційного суду.

При цьому, клопотання ОСОБА_1 про передачу кримінального провадження за його скаргою у справі № 463/11783/20 з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 9 грудня 2020 року на розгляд до іншого апеляційного суду Центрального, Східного або Південного регіонів України

є безпідставними, оскільки не ґрунтується на положеннях ч. 13 ст. 31 і ст. 34 КПК.

Зважаючи на вищевказане, а також враховуючи, що провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, вчинене відносно нього суддями апеляційного судустосується саме суддів Львівського апеляційного суду, колегія суддів визнає за необхідне задовольнити подання й направити провадження за скаргою ОСОБА_1 у справі № 463/11783/20 з його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду

м. Львова від 9 грудня 2020 року на розгляд до Тернопільського апеляційного суду, як найбільш територіально наближеного.

Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд

постановив:

Подання Львівського апеляційного судузадовольнити.

Провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого

у м. Львові (справа № 463/11783/20) з апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 9 грудня

2020 року про відмову у задоволенні скарги направити зі Львівського апеляційного суду до Тернопільського апеляційного суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Т. В. Матієк О. П. Марчук С. С. Слинько