Історія справи

Ухвала ККС ВП від 03.10.2019 року у справі №313/390/16

Ухвала

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 313/390/16

провадження № 51-1719 ск 19

Колегія суддів Третьої судової палати Кримінального касаційного суду Верховного Суду у складі:

головуючого Святської О. В.,

суддів: Вус С. М.,Чистика А. О.,

розглянувши скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2018 року стосовно нього,

встановив:

До Суду надійшла апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1, яка по суті є касаційною скаргою, в якій останній порушує питання про скасування вироку Веселівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2018 року стосовно нього.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, що подає скаргу.

Суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 433 КПК, перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції керується ст. 438 КПК .

Тому, при оскарженні судових рішень, у касаційній скарзі має бути вказано на конкретні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

Однак, висловлюючи вимогу про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження, засудженим у касаційній скарзі не наведено належного обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судових рішень на підставах, передбачених ст. 438 КПК, з огляду на зміст положень ст. 438 КПК.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції, однак у скарзі ОСОБА_1 не зазначено кому її адресовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення, проте скарга на вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2018 року датована 16 вересня 2019 року.

З цього приводу засуджений ОСОБА_1 вказує, що причини пропуску відповідного строку є поважними. Зазначає, що він вчасно подав касаційну скаргу на судові рішення, але тривалий час повідомлень про розгляд його скарги не отримував, у зв'язку з чим його захисником було отримано відповідь на запит до Запорізького слідчого ізолятору, згідно якого скарга була направлена до Верховного Суду 14 серпня 2018 року за вих. №2/10-В-1434. Однак, відповідно до листа Верховного Суду станом на 05 квітня 2019 року на адресу Суду не надходило касаційної скарги від ОСОБА_1. При цьому у скарзі не вказано, які об'єктивні обставини перешкоджали засудженому звернутися з касаційною скаргою одразу після отримання інформації від захисника та коли саме він отримав цю інформацію і чим це підтверджується.

Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження та наявності підстав для поновлення строку на касаційне провадження.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ч. 1 ст. 429 КПК , постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 429 КПК , у межах строку на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2018 року стосовно нього залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. В. Святська С. М. Вус А. О. Чистик