Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.02.2021 року у справі №916/2379/20

УХВАЛА

15 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/2379/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Капсамун"

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 (суддя Д'яченко Т. Г. )

і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (головуючий суддя Разюк Г. П., судді Савицька Я. Ф., Ярош А. І.)

у справі № 916/2379/20

за позовом Державного підприємства "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

до Селянського (фермерського) господарства "Капсамун"

про стягнення 47 214 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 916/2379/20.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.01.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О.

В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2021 касаційну скаргу залишено без руху.

Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - вказано на необхідність приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України та надання доказі сплати (доплати) судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 98,42 грн.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржник 19.02.2021 надіслав до суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.

Разом із клопотанням про усунення недоліків скаржник додав докази про сплату (доплату) судового збору у розмірі 98,42 грн.

Дослідивши зміст квитанції, суд зазначає про таке.

Згідно з приписами частин 1,2 статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 3,9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.7. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.

До матеріалів клопотання про усунення недоліків скаржник додав квитанцію від
18.02.2021 № 76277 про сплату (доплату) судового збору в розмірі 98,42 грн.

Проте зазначена квитанція не може бути прийнята як належний доказ сплати (доплати) судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки в призначенні платежу квитанції відсутній номер справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18, від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/5640/18. від 12.05.2020 у справі № 910/7841/19, від 03.09.2020 у справі № 923/713/19.

Водночас, слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme. court. gov. ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Таким чином, додана скаржником до клопотання про усунення недоліків квитанція від 18.02.2021 № 76277 про сплату (доплату) судового збору в розмірі 98,42 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на те, що Селянське (фермерське) господарство "Капсамун" не усунуло недоліки в частині сплати (доплати) судового збору, касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.

Крім того, Суд зазначає, що повернення помилково сплаченого судового збору передбачено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системами обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. Цей Порядок визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, зокрема, податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету (п. 2 Порядку).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Капсамун" на рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 916/2379/20 повернути скаржникові.

2. Копію касаційної скарги разом з оригіналами додатків надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил